Бен Стіллер (Ben Stiller / Бен Стиллер) народився 30 листопада 1965 р. у Нью-Йорку в сім’ї акторів. Його батько Джеррі Стіллер був естрадним гумористом, а мати, Енн Міра, знімалась на телебаченні. Бен та його сестра Емі навчались шоу-бізнесу у сімейній атмосфері, наслідуючи маму й тата, – вигадували приколи і розігрували їх перед дорослими. У 10 років майбутній актор дебютував перед камерою, знявшись у гостевій ролі у серіалі “Кейт Макшейн”, де головну роль виконувала його мати.
У 1976 р. мати з батьком купили Бену 8-міліметрову кінокамеру. Він відразу зарахував сестру у свої асистенти і почав знімати власне кіно, в якому зазвичай винахідливо зводив рахунки з шибайголовами, які переслідували його на вулиці. У 1983 р. Стіллер закінчив школу і вступив до університету Каліфорнії на кіновідділення. Протримавшись там рік, він вирішив, що не дізнається нічого нового, тому повернувся у Нью-Йорк і записався на акторські курси. Бен швидко знайшов собі агента і у 1985 р. отримав одну з головних ролей у бродвейській п’єсі “Будинок синіх листів” Джона Гуаре. Вистава мала великий успіх, виборола чотири премії “Тоні”, а Стіллер здобув репутацію перспективного молодого актора. Проте тоді він ще не вирішив, ким йому бути – актором чи режисером. Граючи у п’єсі, він паралельно знімав і монтував напівлюбительські короткометражні фільми, в яких зазвичай грали його театральні колеги. Особливий успіх мала пародія на популярну стрічку “Колір грошей”, в якій Бен грав роль Тома Круза, а його партнер Джон Махоуні – Пола Ньюмена. Ця плівка потрапила на стіл продюсерів гумористичного шоу “Прямий ефір в суботу увечері”, які швидко купили на неї права.
У 1987 р. режисерський витвір Стіллера вперше продемонстрували на телебаченні. На великому екрані він дебютував в “Імперії сонця” Стівена Спілберга, потім зіграв у телеверсії п’єси “Будинок синіх листів” і, нарешті, був запрошений увійти до постійного складу “Прямого ефіру”. Однак там комік пропрацював лише один сезон. Він не вписався у стиль шоу: його власне почуття гумору було набагато більш похмурим й сардонічним. У 90-х Бен робив шоу для каналу MTV, ставши об’єктом гнівних нападів продюсерів, чиї витвори він насмілився критикувати.
У 1994 р. Стіллер зняв сатиричну картину “Реальність кусається” з Вайноною Райдер та Ітаном Хоуком, яку визнали “реквіємом покоління Х”. Ще через два роки він випустив провального [“Кабельника”->cable-guy] з [Джимом Керрі->jim-carrey], а у 1998-му став зіркою завдяки комедії братів Фареллі “Усі в захопленні від Мері”. З того часу Стіллер знімається без упину, випускаючи хіти один за одним (“Зберігаючи віру”, [“Знайомство з батьками”->meet-parents], [“Зразковий самець”->zoolander], “Старські і Хатч”, “Викидайли”, [“Знайомство з Фокерами”->meet-fockers]). Взимку Бен веселив глядачів фантастичній комедії [“Ніч у музеї”->night-in-the-museum], а зараз його можна побачити у новій картині Фареллі [“Дівчина моїх кошмарів”->heartbreaking-kid]. Журнал “Піпл” назвав Стіллера, згідно з результатами опитування, найпривабливішим комедіантом “фабрики мрій”, хоча його зовнішність далека від загальноприйнятих уявлень про красу.
1 коментар для “Бен Стіллер”