Костянтин (Constantine / Константин). США, 2005. Режисер Френсіс Лоренс. У ролях: [Кіану Рівз->keanu-rives], [Рейчел Вайс->rachel-weisz], Тільда Суїнтон, Петер Стормар.
ICTV, субота 15 грудня, 20.00
Джон Костянтин (Рівз) – детектив, що спеціалізується на окультизмі: він може бачити демонів, котрі потайки пробираються у наш світ з пекла. Разом з жінкою-поліцейським (Вайс) Костянтин розслідує загадкову загибель її сестри-близнючки…
Коли цей проект тільки починали розробляти, багато хто у Голлівуді вважав, що йдеться про історичний епос, присвячений першому римському імператору-християнину. Насправді ж Джон Костянтин – персонаж коміксу для дорослих, створеного Аланом Муром («З пекла», «Ліга екстраординарних джентльменів») у 1985 р.
Перший варіант сценарію був написаний у 1997 р., а розробка проекту почалась на студії «Ворнер Бразерс» у 2000-му. Знімати картину мав Тарсем Сінгх («Клітка»). Претендентами на головну роль були Ніколас Кейдж, Мел Гібсон, Х’ю Джекмен та Кевін Спейсі. Довгий час усі вважали, що екранним Костянтином буде саме Кейдж, великий прихильник коміксів, однак через деякий час актор відмовився. У січні 2002 р. Тарсем залишив проект, і його місце зайняв дебютант у великому кіно Френсіс Лоренс, який раніше робив відеокліпи для [Вілла Сміта->will-smith], Брітні Спірс, [Дженніфер Лопес->jennifer-lopez] та Хуліо Іглесіаса. Він називає свій кінодебют сумішшю «Екзорциста» й «Брудного Гаррі». Головною зіркою фільму став Кіану Рівз, для якого це був перший «екшн» після трилогії [«Матриця»->matrix]. «Я не читав комікс і навіть зараз швидко переглянув лише кілька випусків, – розповідає актор. – Але я шукав новий проект, і мені дуже сподобались і цей сценарій, і антигерой, котрий димить, наче паротяг, п’є, йде на аморальні угоди і тільки іноді дозволяє собі бути хорошим. Я зачепився за репліку героя: «Мені довелось померти двічі, щоб зрозуміти: у Бога є план для кожного з нас». Рівз запевняє, що охоче гратиме у продовженнях «Костянтина», які з’являться у тому випадку, якщо стрічка користуватиметься успіхом у глядачів.
Спецефекти для картини робила знаменита команда Стена Вінстона, члени якої вважають, що демони з «Костянтина» – найбільш моторошний витвір в їх тривалій кар’єрі. Добре попрацювали і декоратори фільму. Наприклад, мавзолей у меморіальному парку при лос-анджелеському абатстві вони перетворили на кунсткамеру різноманітних артефактів, від нацистської символіки до буддійських та християнських реліквій і електричного стільця з Сінг-Сінгу. Більша частина роботи проходила у павільйонах, а для натури обрали найпохмуріші райони Лос-Анджелесу – криміногенний Південний Централ та місця, знайомі за «Китайським кварталом» (1974) Романа Поланського. «Врешті-решт Лос-Анджелес часто порівнюють з пеклом, яке, до речі, там не раз знімали», – сміється Рівз.
В результаті вийшла одна з найкращих адаптацій коміксів останніх років – захоплюючий містичний трилер з багатьма ефектними сценами (візити до пекла запам’ятовуються). Рівз докладає зусиль, щоб публіка якомога швидше забула його «матричні» штампи (а це досить складно, враховуючи, що більшість глядачів дізнались про його існування саме завдяки картинам братів Вачовскі). Але якщо його Костянтина й можна зарахувати до «рятівників світу», то не до звичайних: це швидше антигерой, до того ж приречений, без жодної симпатії до тих, кого йому доводиться рятувати, і без жодної поваги до ідеалів, які йому доводиться відстоювати, схожий на персонажів «чорних фільмів» 40-х рр.