Чужі проти Хижака: Реквієм

Цей фільм варто дивитися заради однієї фрази “Уряд ніколи не бреше народу”. Все інше зі стрічки ви вже бачили раніше (навіть якщо не переглядали рекламний ролик до даного опусу), але цей вислів (а також контекст, в якому це було сказано, і той факт, підтвердилось це чи ні) гарантує добрий настрій на наступні півдня.

“Чужі проти Хижака” – звичайнісінька масакра, створена без найменшого старання зробити її хоч трохи цікавою для будь-кого, крім фанів обох хижих франчіз. Навряд чи дуже задоволеною буде й остання категорія глядачів: так, гібрид, так, чистильник, але перші фільми кіносеріалів тому й залишаться кращими, що монстри були в них у великій мірі загадкою – саме з цього народжувався міф. Нині ж уважний глядач, який не пропустив жодного фільму з франчіз (а тим паче такий, який читав написані за сценаріями повісті чи комікси про персонажів – в деяких з них Чужий і Хижак воюють навіть з Суперменом та Бетменом) знає про потвор практично все – як вони розмножуються, як полюють, яким способом їх краще знищувати. Навіть те, як б’ються Хижак і Чужий, ми вже бачили. А разом із таємницею поступово зникає й інтерес.

Брати Страуз, хоч і вважаються великими шанувальниками монстрів-зірок, зіграли з ними, мабуть, найбільш злий жарт за всю їх кінокар’єру. Закинувши їх у звичайнісіньке американське містечко, вони прирівняли космічних чудовиськ до містечкових бугіменів типу Джейсона Ворхіза та Майкла Маєрса. Навіть за сюжетною будовою картина більш нагадує пересічний маніячний фільм жахів, ніж попередні стрічки про Хижих і Чужих.

Зірок немає, виразних характерів немає, акторів, фактично, теж немає – принаймні побачити хоч когось із них у продовженні бажання не виникає. Це також сумно, якщо врахувати, що у “Чужих” і “Хижаках” часто можна було побачити акторів добрих та відомих. Можна було б сказати, що зекономили на зірках, щоб витратити гроші на спецефекти, але й на спецефектах цього разу зекономили теж. Навіть на традиційний атракціон – поява дуже великої Чужачки – не розщедрилися.

Щоб хоч якось розворушити мертву стрічку, автори вдалися до способу найлегшого – надміру насилля й крові. Цього разу не щадять нікого, навіть дітей – і з натуралістичними подробицями родів та вбивств. В результаті найбільше хочеться зробити зі знімальною групою те саме, що зробив з більшістю ще живих персонажів уряд, з яким, як відомо, домовитись складніше, ніж з Хижаком і навіть Чужим.