Я, робот

Я, робот (I, Robot / Я, робот). США, 2004. Режисер Алекс Прояс. У ролях: [Вілл Сміт->will-smith], Бріджет Мойнахан, Алан Тадік, Брюс Грінвуд, Джеймс Кромвелл, Чі Макбрайд.

ICTV, субота 15 березня, 20.00

Дія розгортається у 2035 р. Роботи давно стали невід’ємною частиною життя людей. Коли гине вчений, причетний до створення металевих істот, розслідування доручають детективу Делу Спунеру (Сміт), у якого особисті рахунки з роботами…

i-robot

Хоча Спунер у виконанні Сміта є головним героєм картини, її автори приділили багато уваги ще одному персонажу – підозрюваному у вбивстві роботу Сонні. Актору Алану Тадіку перевтілитись у нього допомогла комп’ютерна технологія фіксації рухів, яку використовували у «Володарі перснів», щоб «оживити» Голлума. «Я сприймаю свого намальованого цифрового двійника просто як грим, котрий радикально змінює мою зовнішність, – стверджує Тадік. – Адже я із задоволенням грав би героя з великим накладним носом чи горбом на спині – це все одно був би я». З-поміж акторів, що створювали на екрані образ робота, Алан вважає найкращим Гейлі Джоела Осмента у «Штучному інтелекті» [Спілберга->steven-spielberg].

Зйомки фільму проходили у Ванкувері: у цьому канадському місті вистачає хмарочосів чудернацьких форм, і команді майстрів спецефектів залишалось тільки трохи попрацювати з реальними «декораціями», створюючи образ Чикаго 2035 року. Лауреат «Оскара» Джон Нельсон («Гладіатор»), користуючись розробками Патріка Татопулоса («Годзілла»), контролював опрацювання 1000 кадрів з візуальними ефектами, де з’являлись металеві персонажі. У стрічці також багато погонь на чорних автомобілях майбутнього, кожен з яких коштував 1,2 млн. доларів.

i-robot

«Я, робот» – це назва збірника з дев’яти оповідань, написаних відомим фантастом Айзеком Азімовим. Однак у сценарії картини Прояса використано лише кілька ідей та сюжетних мотивів творів письменника – фільм більше нагадує пролог до оповідань збірника. «Азімов був найкращим популяризатором науки, – вважає сценарист Джефф Вінтар. – Він був одним з піонерів наукової фантастики. До Азімова роботів зображували чудовиськами. Він першим побачив у них не залізних Франкенштейнів, а механізми, що працюють за певними правилами, і написав перші реалістичні твори про роботів».

Для тих, хто знає, що Голлівуд зазвичай робить з літературним першоджерелом, ця екранізація оповідань Айзека Азімова стане приємним сюрпризом. Використавши зовсім інший сюжет, автори картини зберегли основні ідеї творів знаменитого письменника. Навіть ті з глядачів, хто вирахує несподіваний хід, заготовлений для фіналу, задовго до кінця фільму, отримають задоволення від стрічки, де вдало поєднуються детективний сюжет, пригоди, гумор і традиційне для антиутопій застереження щодо небезпек, які чекають на людство в майбутньому, і де навіть Сміт не переграє, комікуючи не більше, ніж треба. Логічним наслідком став великий успіх стрічки у прокаті (144 млн. доларів у США).

5 коментарів для “Я, робот”

  1. Читав я Айзеква Азімова, і дійсно основні ідеї повністю збережені. Навіть три закони роботехніки, так само як і в книжці, потрапляють на очі з самого початку.

  2. Посмотрел я фильм довольно давно. Он тесно связан со сборником сочинений Азимова. Фильм интересен как предыстория книг. Очень много активных действий и переплетающихся линий. Любовная линия оставляет желать лучшего)) А так посмотреть фильм стоит.

  3. Має гарне видання 1990-го року видавництва “Дніпро” – збірка “Кінець вічності” між іншим також включає в себе “Я, робот” у перекладі Дмитра Грицюка. Переклад чудовий! Цю книжку я читав ще у 90-ті, з бібліотеки, а оце кілька років тому випадково знайшов був “на Петрівці” – рекомендую!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *