Грім у тропіках

Слід визнати: кіно вийшло місцями затягнутим і часто грубим, але по-справжньому смішним, що зараз є досить рідкісним явищем у Голлівуді. [Стіллер->ben-stiller] як людина, яка добре знає сучасний кінобізнес, зміг висміяти його дуже влучно, знайшовши при цьому золоту середину – у нього вийшло, можливо, не так екстремально, як в “Гори, Голлівуд, гори”, але й не так беззубо, як в “Улюбленцях Америки”.

Найкраща частина задуму, власне, передує самому фільму – це ролики за участю усіх чотирьох головних героїв, які висміюють сучасне рекламне кліпмейкерство, нав’язливу ідею плодити сіквели на порожньому місці, туалетний гумор та “високу драму”, висмоктану з розкрученої тематики (в останніх двох випадках об’єкти пародіювання дуже очевидні). В самій стрічці найсмішнішими теж вийшли жарти кіношні, особливо в діалогах, які Стіллер оздобив фразами на кшталт “Я виходжу з ролі тільки після коментарів на DVD” і “Ми всі тут час від часу голубі, це ж Голлівуд!” А розмова про вдалих і невдалих кінодаунів взагалі варта того, щоб увійти до комедійної скарбниці – хоча б тому, що усе сказане у ній відповідає дійсності. Крім кіношного, у деяких сценах радує гумор цинічно-неполіткоректний і взагалі “чорний” (зустріч з пандою, доля бідного режисера). В решту моментів отримуємо жарти майже ті самі, які “фабрика мрій” пропонує у більшості комедій починаючи з дебюту братів Фареллі, але тут можна принаймні зробити вигляд, що це частина задуму – висміювання цієї тенденції.

Картина помітно слабшає у тих епізодах, де режисер намагається показувати “людське обличчя” своїх героїв або концентрує увагу на персонажах більш ідеальних, які ніби прийшли з іншого фільму, таких, як “п’ятий зайвий” у чудовій четвірці та агент героя Стіллера у виконанні Макконахі. Такі сцени немовби працюють всупереч основній меті нещадної боротьби з міфами, що оточують Голлівуд, але їх, на щастя, не дуже багато.

З акторів у першу чергу варто згадати не кого-небудь, а [Тома Круза->tom-cruise]. Для ролі лисого кіномагната з нульовою етикою, який так і шкварить матом, він здійснив справжній подвиг, відмовившись не тільки від волосся, а й від свого головного акторського прийому – білозубої посмішки. Напевно, Том зробив це спеціально для того, щоб спародіювати когось із керівництва “Парамаунта”, який нещодавно відмовився від співпраці з ним. І саме Круз рятує фінал, який приміряє майже всіх і тому здається не дуже доречним.

Після Тома на другому місці – [Дауні-молодший->robert-dawney-jr]. Цього року у нього дійсно вийшло велике повернення по-голлівудськи: вже другий (після [“Залізної Людини”->iron-man]) великий хіт поспіль, де ключова роль саме у нього. Схоже, я не дуже помилявся, коли писав кілька місяців тому, що Дауні, якщо пощастить, без проблем зможе сягнути вершин Тома Хенкса. А саме Хенкса він, до речі, у “Громі” й висміює – разом з Пачіно, Де Ніро, Хоффманом та іншими. Висміює не якогось конкретного актора, а сам підхід, який колись починався з щирої віри в систему Станіславського, а зараз перетворився на неодмінну частину рекламного галасу навколо кожного “оскарівського” претендента. В одному сценарист правий точно: якщо у актора є п’ять академічних статуеток (подібного в історії кіно ще не було) і йому ще не 80, то йому більше нічого не лишається, окрім як перефарбуватись у негра.

Стіллер у своїй ролі трохи розчаровує: очікувалося, що він гратиме м’язисту зірку “екшн” з тією самою сповненою комізму серйозною інтонацією, що й модель у “Зразковому самці” та культуриста у “Викидайлах”, проте Бен вирішив олюднити героя, зробивши його знаменитістю, що переживає кризу, і перетворивши таким чином на одного зі своїх традиційних невдач, яких глядачі бачили не один десяток разів. У нього теж є свій козир – “Бідний Джек”, але навіть з нього Стіллер спробував створити привід для пафосу – на щастя, не до логічного кінця.

Підсумок: дійсно смішна стрічка, яка може розважити навіть принципових неприхильників туалетного гумору – бо не він у фільмі головний. Особливо рекомендується тим, хто стежить за голлівудським кіновиробництвом і добре орієнтується в його модах і хворобах.