Вище неба

Прокат починає знайомити нас з цьогорічними “оскарівськими” номінантами. Кіно якісне, але здається, що якби не зірка в головній ролі і актуальна тема, пов’язана зі світовою кризою, на нього навряд чи хтось звернув би академічну увагу. Назвати його видатним не вийде ніяк. Акторські роботи чудові, але те саме можна сказати про два десятки стрічок, які виходять щороку, проте до кола академічних номінантів ніколи не потрапляють – через малий бюджет, недостатню розкрутку, відсутність знаменитостей першої категорії.

air1.jpg

“Вище неба” з [Клуні->george-clooney] водночас і пощастило, і не дуже. Без нього зірковий потенціал проекту знизився б мало не до нуля, а шанси побачити його, наприклад, в нашій країні на великому екрані – ще нижче. Джордж добре робить те, що робили зірки “золотої доби” Голлівуду, на яких він, як не крути, схожий (не випадково його часто звуть до себе Коени на відповідні ролі), – грає себе у запропонованих обставинах. Це допомагає, коли картину треба проштовхнути на екран, а от під час перегляду починаються невеликі проблеми – у даному випадку принаймні. Просто тому, що на прописану в сценарії обмежену людину, яка добре знає людей лише з одного боку (реакція в момент звільнення), але майже не знає з інших, і яка рахує милі авіаперельотів, харизматичний Клуні не схожий ніяк. Проблеми у тому, щоб побудувати – не зберегти на довгі роки, а просто побудувати – особисте життя, для індивідуума з настільки по-голлівудськи доброю посмішкою сприймаються як нонсенс. Справжня сутність актора зраджує його у сцені, де діалогів немає, – тоді, коли все налагодилось і він розважається на весіллі у сестри. Для персонажа це люди фактично чужі, і це підкреслюється у попередніх діалогах. Клуні ж поводиться, ніби на типовій голлівудській вечірці – він як риба у воді, бар’єрів між ним та оточуючими немає.

air2.jpg

Ця дистанція між персонажем і виконавцем залишається протягом усього перегляду. Роль більше підходить комусь з тих, кого називають акторами другого плану, хоча їх імена теж регулярно з’являються у списках номінантів і лауреатів, – Полу Гіаматі чи Філіпу Сеймуру Хоффману. Спробуємо уявити на місці Клуні актора з буденною, середньостатистичною зовнішністю. При тому, що персонаж – людина, яка звільняє, руйнуючи за хвилину мрії, життя і психіку іншого. Типаж, з яким за останній рік мали несподіваний і небажаний контакт мільйони. Це був би інший фільм – більш реалістичний, більш зрозумілий, значно менш приємний, і, напевно, про нього зараз би знали одиниці.

air3.jpg

З виконавцями жіночих ролей жодних проблем немає. І [Анна Кендрік->anna-kendrick] у ролі дебютантки в корпоративному світі, яка намагається зберегти своє “я”, і [Вєра Фарміга->vera-farmiga] у ролі жінки без ілюзій чудові, номінації зароблені чесно. Щоправда, ще більше заробили номінації (неіснуючі) виконавці ролей звільнених – от справжні зірки фільму. Тим паче, що чимало з них “грають” себе – звільнених. Кожен з них сам по собі – лише маленький епізод стрічки, але саме їх колективний ансамбль зробив фільм чимось більшим, ніж просто історія про людину, яка звільняє і сумує.

2 коментаря для “Вище неба”

  1. Якісний фільм! Своїми роботами Д.Рейтман вигідно вписався у фон кризової доби суспільства, от тільки звільнення за законом нечинні, але хто на них звертає увагу, якщо в кадрі “бездушний” герой Д.Клуні відкриває філігранні закутки почуттів та переживань.

Залишити відповідь до JS Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *