Як все заплутано

Автор цих рядків у перший тиждень демонстрації цього фільму зробив жахливу річ – потьопав замість нього на “Нашу Рашу”. Звичайно ж, вже після перших десяти хвилин перегляду стало зрозуміло, що цьому шедевру вистачило б ютубівської екранки. Весь наступний тиждень цього самого автора переслідували кошмари, в яких Меріл Стріп волала: “Кого вы выбрали, кого вы предпочли!” Тому не переглянути “Як все заплутано” врешті-решт стало просто неможливо.

itscompl1.jpg

Кіно дуже непогано, але більшості глядачів, які прийдуть дивитись комедію, воно “не піде”. Смішного у фільмі достатньо, але це швидше гумор характерів. Ті, хто надриваються на “Раші” та [“Старих псах”->old-dogs], цього разу мають всі шанси заснути. Особисті проблеми американських представників середнього класу далеко не першої молодості, як не крути, чужі для нашої молоді, яка прийшла в кіно відпочити, і так само чужі для ровесників головних героїв у нашій країні – реалії і менталітети надто різні.

itscompl2.jpg

Картина буде цікавою у першу чергу для прихильників [Меріл Стріп->meril-streep], особливо тих, хто добре знає її творчість, і не тільки через як завжди блискучу гру. Її нову роль цікаво аналізувати саме з точки зору зоряного міфу, який за стільки років склався навколо акторки, яку колись вважали “антизоряною”. Образи, які протягом своєї кар’єри створювала Стріп, найчастіше були відображенням реалій розвитку феміністичного руху. У 70-х вона боролась за особисту незалежність, по живому розриваючи зв’язки з сім’єю, у 80-х вимагала закриття атомних станцій, бралася за усі можливі професії, давала собі раду у найрізноманітніших епохах. Зараз Меріл грає жінку, яка повністю реалізувала себе і в бізнесі, і в сім’ї, і все, чого вона прагне, – знайти гідного супутника для решти життя. Фактично, це портрет самої акторки, комерційна цінність якої у Голлівуді зараз як ніколи висока, і все, що їй ще можна бажати, – золотий “супутник” на поличці разом з попередніми двома. Мабуть, з феміністичним рухом нарешті все гаразд.

itscompl3.jpg

[Болдуїн->alec-baldwin] добре грає колишнього чоловіка героїні, з гумором підкреслюючи егоїстичну складову його характеру, але й час від часу показуючи його “людське” обличчя. Архітектор [Мартіна->steve-martin] у порівнянні з ним вийшов трохи ідеальним і тому менш живим, хоча гра актора на високому рівні. Акторське тріо – головна принада фільму, який без нього навряд чи привернув би підвищену увагу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *