Римейк класичного фільму жахів “золотої доби” Голлівуду виявився не настільки поганим, як можна було очікувати.
Перш за все тому, що стрічка досить близька до першоджерела. Знаючи смаки сучасних сценаристів і продюсерів, які з усього намагаються зробити кіносеріал, найімовірнішим здавався наступний варіант: Лоренса Телбота з небезпечного хижака перетворять на вовчика-братика, який їсть лише поганих людей і б’ється з іншими монстрами. На щастя, цього не сталося. Як і в старій картині, Лоренс страждає від прокляття, закохується, безпорадно намагається знайти спосіб позбутися звіра, який пробудився у нього всередині. Однак як тільки відбувається перетворення (швидке, але дуже видовищне – [“Молодому місяцю”->new-moon] є чому повчитися), перед нами справжній хижак, жорстокий і безжалісний. Для того, щоб підвищити видовищний потенціал фільму, автори додали у нього й елементи більш сучасних стрічок про вовчиків – від “Американського перевертня у Лондоні” до “Вовка”. Що ж стосується двобоїв з іншими монстрами (якось важко уявити, щоб у сучасному фільмі про перевертнів чудовисько було лише одне), то дещо з цього дійсно є, і, не розкриваючи ключовий спойлер, можна сказати, що знято досить динамічно і без відвертого глупства.
З акторів у першу чергу слід згадати [Хопкінса->antony-hopkins]: у його виконанні вистачає лектерівського шарму, і діалоги у другій половині стрічки зіграні саме так, як вимагає даний жанр. [Дель Торо->benicio-del-toro] у головній ролі трохи одноманітний, але саме таким був і Лон Чейні-молодший у старій картині: в обох випадках стоїть завдання грати майже бездоганного чоловіка, а з таким матеріалом особливо не розженешся. [Емілі Блант->emily-blunt] у ролі дівчини, до якої небайдужі абсолютно всі Телботи, виглядає непогано, однак і цю роль назвати цікавою не можна. Трохи живіший Вівінг у ролі детектива, хоча з його персонажем пов’язана одна з найбільших дір у сюжеті: чому він підозрює Лоренса з самого початку, при тому, що усі знають, що вбивства почались до того, як молодий Телбот приїхав у цю місцевість? Пояснити цей момент неможливо, але з роллю настирливого переслідувача актор впорався добре.
Підсумок: відносно непоганий зразок сучасного високобюджетного хорора. Спроба продовжувати традиції легендарного циклу монстр-фільмів “Юніверсал” 30-40-х – справа шляхетна, особливо коли вона підкріплена якісними спецефектами, як у даному випадку. Результат вийшов зовсім не бездоганний, але вартий уваги, і, можливо, навіть дочекається продовження.