У пошуках свіжих сюжетів “Дрімворкс” звернула увагу на серію дитячих книжок про війну між вікінгами та драконами. Вийшло не те щоб оригінально (від кількох штампів стрічка не вбереглася), але певне різноманіття як для подібної продукції таки спостерігається. Принаймні це не черговий мультик про звірят, які тікають на волю.
Вдалим було рішення, наприклад, подарувати головному герою, юному вікінгу, нью-йоркське почуття гумору і більшість його жартів зробити більш-менш сучасними – через нього картина не здається просто черговою казкою. Багато компліментів можна адресувати аніматорам і розробникам дизайну драконів – у першу чергу тим, хто займався Беззубиком, але й інші рептилії вийшли добре. Стільки різноманітних видів, і майже у кожного своя, хоч і маленька, фішка – і невідомо (через незнання першоджерела), кому за такий політ фантазії дякувати, кінематографістам чи письменниці. Мабуть, все ж таки останній: прес-реліз запевняє, що в книгах видів ще більше. Що ж, буде кого показати в сіквелі. А чому б і ні – бажання побачити його принаймні більше, ніж тридцять восьмого “Шрека”.
Фільм дарує на подив приємні півтори години: видовищність (навіть у варіанті без 3D, хоча великий екран все ж таки є обов’язковою умовою задоволення), гумор, незатертий антураж і відсутність явних промахів – це в наш час немало. Серед людей теж вистачає виразних персонажів – як дорослих, так і юних, і український переклад цього разу не підвів. Навіть не хочеться бути особливо прискіпливим і згадувати, що, наприклад, фінал вийшов надто пригладжений (багаторічні забобони за одну мить не долаються, причому не тільки в реальності, а й в деяких розумних казках), чи перелічувати інші дрібні недоліки.
Підсумок: вельми розважальний анімаційний блокбастер для сімейного перегляду, веселий і часом зворушливий. Найбільше шансів має сподобатись тим, у кого є свій друг-тваринка (не обов’язково дракон), але шанс отримати задоволення мають практично всі, хто небайдужий до пригод і якісної анімації.