Битва титанів

З цією стрічкою у багатьох були пов’язані певні сподівання, які, на жаль, не виправдались.

По-перше, її чомусь з самого початку зв’язували з [“300 спартанцями”->300] і часом подавали мало не як продовжувача її традицій. Це зовсім не так: оригінальності, сміливості і енергії “Спартанців” в “Битві” немає взагалі, її зроблено у стилі, в якому Голлівуд знімав, знімає і буде знімати подібні картини. Є деякі спроби змінити і навіть осучаснити міф, але погоди вони не роблять.

Стрічку сильно псує нечітка розстановка сила – а в екранізації міфу вона має бути кристально чіткою, з поділом на добро-зло і виразною постаттю героя, за якого потрібно вболівати (згадаймо тих самих “Спартанців”). І люди, які постали проти богів лише для того, щоб замінити їх своїми бездарними царями, і самі пихаті боги симпатій не викликають, не кажучи вже про групку сатанистів, тобто аїдистів. Перспектива побачити, як усіх їх знищить Кракен (одне з головних розчарувань фільму, навіть у плані спецефектів), видається не жахливою, а майже бажаною. Аїд у напрочуд блідому виконанні [Файнса->ralph-finnes] виглядає ще менш загрозливим, ніж Волан-де-Морт, жодного страху і небезпеки його присутність на екрані не несе.

Невдача спіткала картину і з головним героєм. [Вортінгтон->sam-wartington], як не дивно, розгубив у цій ролі харизму, яка у нього, безперечно, була в [“Термінаторі”->terminator-4] і частково в [“Аватарі”->avatar]. Можливо, у цьому винне несерйозне національне грецьке вбрання того часу, однак справа не тільки у ньому. Коли Персей запевняє всіх, що він простий рибалка, йому віриш; коли ж він раптом стає героєм, то виглядає просто непереконливо. Найгірше те, що у фіналі фільму він такий самий, як на початку, а не мав би. Фактично, стрічку у Вортінгтона вкрав виконавець ролі начальника гвардії Драко, данець Мадс Міккельсен – оце дійсно воїн і знахідка, сподіваюсь, великі студії його запам’ятають.

Не дуже великого, але помітного удару по сприйняттю фільму завдав “Персі Джексон”: у цьому дитячому фільмі (хоча назвати дорослою “Битву титанів” клавіатура теж не натискається) деякі акторські роботи були кращі. З [Шона Біна->sean-bean] вийшов кращий Зевс, ніж з [Нісона->liam-nison], – агресивний і проактивний, яким і має бути верховний володар, котрий не збирається нікому віддавати свою владу. Хоча проти Нісона грав сам сценарій: елементарна логіка підказує, що Зевс ніколи б не став головним богом, якби був настільки пасивним і добрим, як в “Битві”. Що вже казати про те, що комп’ютерна лялька Медуза взагалі ніяк не сприймається у порівнянні з [Умою Турман->uma-thurman].

Підсумок: незначне, але розчарування. Наявність Вортінгтона і рекламні (недоречні) порівняння зі “Спартанцями” вселяли надію побачити щось варте уваги, проте вона не справдилась. Лише черговий блокбастер з позначкою “нічого особливого”.