Принц Персії: Піски часу

Зазвичай головне питання під час перегляду екранізацій комп’ютерних ігор: чи зможе це дивитись той, хто нічого не знає про іграшку і її надзвичайно цінні властивості? Цього разу відповідь позитивна: це кіно, а не віртуальна забавка на екрані.

prince-of-percia1.jpg

Автори стрічки у своїх розповідях про неї найчастіше називають своїми орієнтирами дві класичні для сучасного розважального кіно картини – “Індіану Джонса” та “Піратів Карибського моря”. Це помітно. Від обох фільмів позичили гумористичну, частково пародійну інтонацію, яка тим не менш не робить стрічку чистою комедією. “Принц” дійсно схожий на гру так само, як “Пірати” – на парковий атракціон, своє першоджерело. Натомість він примушує згадати численні екранізації “Тисячі й однієї ночі”, в тому числі диснеївського “Аладдіна” і стрічки про Синбада зі спецефектами Харріхаузена (на превеликий жаль, у фільмі не знайшлося місця для осучасненого варіанту улюбленого атракціону тих давніх картин – фехтуючих скелетів).

prince-of-percia2.jpg

Виконуючи головну роль, [Гілленхаал->jake-gyllenhaal] орієнтується швидше на Гаррісона Форда, ніж на [Джонні Деппа->johnny-depp] – тобто підлаштовується під жанр, а не намагається сам стати жанром. У його героя є гумор, хоробрість і навіть деякі елементи характеру – цілком достатньо для звання нової зірки “екшн”, в якій не так легко впізнати юнака з [“Донні Дарко”->donnie-darko] і навіть ковбоя з [“Горбатої гори”->brokenback-mountain]. З [Джемми Артертон->jemma-arterton] вийшла непогана Таміна, проте її героїня часом більше схожа за поведінкою на сучасну “знаменитість на півгодини”, ніж на величну принцесу з минулого – ознак шляхетності не вистачає, хоча іноді акторці вдається знаходити правильний тон.

Персонаж [Бена Кінгслі->ben-kingsley] – гідний лиходій, але не з таких, які намагаються вкрасти шоу. Якщо когось і можна звинуватити у цьому “злочині”, то це [Альфред Моліна->alfred-molina], який зіграв дуже колоритного шахрая-підприємця. Саме йому дістались найкращі репліки і жарти, і є надія, що ми побачимо його у сіквелі.

prince-of-percia3.jpg

І от саме згадавши про сіквел, який (це вже зараз зрозуміло) неодмінно буде, переходимо до головного недоліку фільму, пов’язаного з його центральним сюжетним елементом. (Напевно, далі не варто читати тим, хто точно хоче вберегтися від спойлерів.) Трейлери “Принца” чітко пояснюють цей момент, тому його самого не можна вважати спойлером: кинджал с піском часу дає принцу Дастану можливість відмотати час на хвилину назад, врятувавшись від будь-якої небезпеки. Відразу слід зазначити, що використовуються ці чари у фільмі економно, на відміну від горезвісного [“Пророка”->next] з [Кейджем->nicolas-cage], і все ж таки в якийсь момент сценаристи потрапляють у ту саму пастку. Напевно, маючи під рукою настільки зручний сюжетний елемент, як цей кинджал, просто неможливо вберегтися від спокуси використати його повномасштабно, тобто відмотати назад великий сюжетний шматок, врятувавши таким чином усіх, кого хочеться. Проблема у тому, що з цим шматком відмотується назад розвиток стосунків майже усіх персонажів, яким доводиться починати з нуля. Разом з цим повністю знецінюється сума емоцій, витрачених глядачем під час перегляду: і без того “несправжня”, екранна реальність стає остаточно несправжньою, брехливою, такою, яку можна перекрутити і змінити у будь-який момент. І знову згадується героїня Кеті Бейтс з “Мізері”, яка від вигаданих чудес вимагала небагато – простенької чесності.

Якби не цей основний недолік, стрічку можна було б назвати одним з найвдаліших блокбастерів цього літа.

1 коментар для “Принц Персії: Піски часу”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *