Римейк французького романтичного трилера, відомого у нас як “Невловимий”, не дуже далеко відійшов від оригіналу за якістю (той шедевром в жодному разі не був), але в кілька разів перевершив за рекламним галасом. Ну як же, головні секс-символи нашого часу, [Джонні->johnny-depp] і [Анжеліна->angelina-jolie] – як можна пройти і не переглянути? В результаті сюжет відійшов на другий план, на першому – великі плани облич зірок і середні їх же у повний зріст у дуже дорогому одязі.
Причому грати намагається лише одна половина дуету. Джолі красиво ходить ногами і красиво дивиться очима – на щастя, в обох випадках матеріал якісний, нарікань немає. В принципі, її роль на цьому й обмежується. При цьому не віриться, що на настільки самовдоволений і холодний вираз обличчя міг клюнути звичайний середньостатистичний чоловік, не побоюючись бути використаним і викинутим на смітник через півгодини знайомства. З іншого боку, в цьому є сенс, який пояснюється лише у фіналі. Депп дійсно грає, не сильно напружується, бо роль цього і не вимагає, але потрібний баланс витримує. Автор цієї рецензії знав, чим усе закінчиться, бо бачив французький оригінал, і, слід визнати, навіть якщо спостерігати за грою актора такими очима, великих дір у логіці не помітно.
Велику роль у картині грає атмосфера. Трохи Парижу і дуже багато Венеції – чудові декорації для легкої шпигунської стрічки, за стилем ближчої до французького поляра з елементами “бондіани”, ніж до серйозного американського трилера. Красивий роман супроводжують розкішні інтер’єри та дорогі костюми, створюючи повне враження ескапістської цукерки – та й кому в свята потрібна клята реальність? Ще у фільмі є ненав’язливий гумор, завжди переконливий [Беттані->paul-bettany], в міру зловісний Беркофф і незаслужено забутий Далтон в чудовій епізодичній ролі.
Підсумок: непоганий римейк, який можна дивитись навіть тим, хто бачив оригінал. Нічого особливо, але це дійсно півтори години відпочинку, на відміну від, наприклад, монотонно-безкінечного “Трона”.