Страх перед темрявою – один з найдавніших людських страхів. По-перше, він рифмується зі страхом перед невідомим. По-друге, йде він ще з печерного віку, коли в темряві ховались дикі звірі – смертельні вороги перших людей. З появою вогню ситуація змінилася: ворог, якого можна побачити, переставав бути невідомим і по-справжньому страшним (звичайно, крім тих випадків, коли був відображенням інших різновидів страху). Його можна було вбити або приручити. Але страх перед темрявою у людства залишився, набувши більш ірраціональної форми: темрява стала пристанищем для істот, які існують лише в людській уяві (і іноді непогано годують кінематографістів).
Цей ліричний вступ насправді має безпосереднє відношення до даної стрічки. Силу у ній має темрява, і доки зло приховується у ній, воно здається непереможним. Варто побачити, яке обличчя має це зло, – і ефект не те щоби зникає, але зменшується. Обличчя потворне і намагається теж мітити у первісні страхи, але воно набагато менш жахливе, ніж невідомість, невизначеність. Недаремно деякі герої фільму намагаються малювати або фотографувати зловредних істот, немовби захищаючись таким чином від свого страху перед ними.
З акторського ансамблю у першу чергу слід виділити юну Бейлі Медісон в ролі Саллі – дуже непогана гра, а зовсім не просте перебування в кадрі, якого часто вимагають від дітей голлівудці. Дівчинка веде за собою фільм, решта акторів підігрує. [Кеті Холмс->katie-holmes] теж примудрилась зробити свою героїню цікавою, і її прагнення боротися до кінця за не свою дочку інтригує: публіка звикла до більш традиційної схеми “мати рятує дитину”, як в [“Темній воді”->dark-water] та багатьох інших картинах. Натомість зовсім небезталанному [Гаю Пірсу->guy-pierce] дістався персонаж холодний, відразливий і зовсім непереконливий, один з тих, за кого глядач зовсім не переживає, коли його пускають на м’ясо.
Підсумок: атмосфера страху присутня, і досить прониклива, однак лише у тій частині фільму, де ще незрозуміло, з яким різновидом нечисті герої мають справу, – в іншій частині картина здебільшого покладається на шокові ефекти і страх за здоров’я героїні-дитини. Тим не менш – гідний уваги зразок жанру з фіналом, що запам’ятовується.