Старий Новий рік

Останнім часом [Гаррі Маршалл->garry-marshall], режисер, який спеціалізується на романтичних комедіях та мелодрамах за участю зірок, намагається опанувати калейдоскопічний стиль Роберта Олтмена, не зраджуючи при цьому улюблену тематику. Спочатку він вивчав, як почуваються люди у день всіх закоханих (“День Святого Валентина”), тепер взявся за Новий рік.

У фільмі багато сюжетних ліній і дуже багато персонажів. Оскільки мораль і основна ідея надзвичайно прості (“Новий рік – це чудово, а кохання – ще краще”), то вся відповідальність за успіх чи провал картини лягає на плечі акторів. Дехто з них показав себе добре, але є й такі, що сильно переграли, – особливо це стосується учасників сюжетної лінії, пов’язаної з приїздом поп-зірки Дженсена, від якого божеволіють геть усі, та деяких епізодичних персонажів. Якщо стосунки між Дженсеном та його ображеною колишньою завдяки грі Джона Бон Джові та [Кетрін Хігл->catherine-heigl] виглядають більш-менш переконливо, то Софія Вергара у ролі ексцентричної помічниці відверто перестаралася.

Вдалі сюжетні лінії дістались [Хіларі Свонк->hilary-swank], чия героїня керує церемонією опущення знаменитої нью-йоркської новорічної кулі, та [Ештону Катчеру->ashton-kutcher] і Лії Мішель – виникає бажання побачити останніх двох разом у головних ролях в якомусь іншому фільмі. У [Де Ніро->robert-de-niro] замало екранного часу і сценарного матеріалу, щоб створити образ, гідний його таланту, і зовсім недавно він знявся у подібній за тематикою стрічці “Любов: Інструкція із застосування”, порівняння з якою будуть не на користь “Старому Новому року”. [Пфайффер->michelle-pfeiffer] впоралася з роллю забитої секретарки, як завжди, чудово, а от її партнер Зак Ефрон переграв, з усіх сил зображуючи самовпевненого і життєрадісного молодого мачо. Лінія про змагання вагітних час від часу наближується до рівня фарсу, розхитуючи і без того крихкий жанровий баланс фільму. Історію чоловіка в смокінгу ([Джош Дюамел->josh-duhamel]), який ніяк не може дістатися Нью-Йорка, псують анекдотичні епізодичні персонажі. Простеньку лінію про матір і доньку рятують [Сара Джессіка Паркер->sara-jessica-parker] та [Ебігайл Бреслін->abigail-breslin]. Одна-єдина загадка в сюжеті отримує цілком задовільний (і навіть не занадто передбачуваний) розв’язок.

Підсумок: бажання режисера охопити усі можливі варіанти кохання відразу не зовсім пішло на користь фільму, який лише б виграв у тому випадку, якби його скоротили на півгодини, видаливши не дуже вдалі і не дуже потрібні сюжетні лінії (хоча тоді у списку акторів було б значно менше зоряних імен). Однак зі завданням підтримати святковий настрій і зворушити публіку картина впоралася, не кажучи про достатню кількість пристойного акторства від зірок різних поколінь.