Щасливчик

Мелодрама, розрахована переважно на жіночу аудиторію. Чоловікам вона не протипоказана, відпочити на ній можна, проте для них у цій картині знайдеться не дуже багато цікавого.

lucky_one1.jpg

Жінки ж отримають, у першу чергу, [Зака Ефрона->zack-efron], і про те, що він – саме те, що їм треба, свідчить досить емоційна реакція глядачок, які сиділи неподалік від автора даної рецензії у залі львівської “Планети кіно” торгівельно-розважального комплексу “King Cross Leopolis”. Актор ніби то й непоганий, але персонаж йому дістався ну занадто ідеалізований – такий собі чоловік з жіночих мрій: сильний, вродливий, вірний, спокійний, все вміє робити, добре ладнає з дітьми, старими і собаками тощо. Для битого війною ветерана-піхотинця він виглядає надто свіжим, щойно випеченим. Посміхається він рідко (принаймні, рідше, ніж гіперактивний персонаж того ж актора в [“Старому Новому році”->new-years-eve]), і це усі ознаки воєнного досвіду, які він демонструє.

lucky_one2.jpg

У порівнянні з ідеальним Ефроном номінальний “негативний” персонаж стрічки, заздрісний і підленький колишній чоловік героїні, якого дуже непогано зіграв Джей Р. Фергюсон, здається живою людиною. І саме цьому останньому поступово починаєш співчувати – тому що він, які усі ми, грішний і часом слабкий, теж помиляється, теж має свої мрії, а фортуна йому ніколи не посміхнеться, бо автор грає не на його боці.

З-поміж інших акторів ветеран Бліт Деннер, як завжди, демонструє високий клас акторства. Тейлор Шилінг в ролі “дівчини з фотографії” і Райлі Томас Стюарт в ролі її малого – непогано, але нічого особливого. Найкращий персонаж фільму – Зевс, вірний чотириногий супутник головного героя: і песик симпатичний, і дресирування на висоті.

lucky_one3.jpg

Якщо не рахувати найперші – воєнні – сцени, “Щасливчик” – дуже спокійний фільм, який, не кваплячись, але й не зволікаючи зайвий раз, котиться до фіналу, який вираховується з перших хвилин перегляду. Це не є погана річ, швидше з розряду “на любителя”. Звичайно, ніхто не розраховує на те, що тут буде якась дія, але й розвитку характерів особливого не спостерігається. Натомість є набір порад, як можна перебороти жіночу недовіру. Хоча ні, це повинно звучати як “набір порад, як можна перебороти жіночу недовіру, якщо на твоєму боці бабуся цієї жінки і сам автор історії”. Все ж таки це не одне й те саме.

Підсумок: середня мелодрама, яка порадує жіночу аудиторію. Втім, собачникам її теж можна порекомендувати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *