Ось і повернувся ще один герой з великої букви – Залізний Арні. І поспішає довести, що, хоч і помітно постарішав, все ще в стані дати перцю лиходіям, з якими не змогло впоратися ФБР.
Обрав Арнольд дуже скромний і старомодний бойовик (у більшості його фільмів 90-х бюджети були значно більшими), який, тим не менш, дуже легко і досить приємно переглядати, – у першу чергу тому, що автори підібрали хороші дози гумору і серйозності, які підходять для головного виконавця. Жителі містечка, яке охороняє герой-шериф, відверто анекдотичні, сили закону, що намагаються впіймати втікача-наркобарона, майже безпорадні, і лише екс-Термінатор з кількома помічниками в стані навести лад. Екшн-сцен багато, вони якісні, і за ними не губиться сюжет, хоча й простенький; Арні отримує достатньо шансів і попрацювати кулаками, і повідстрілювати негідникам все, що тільки можна.
У стрічці також є двоє харизматичних поганих хлопців у виконанні Норьєги і завжди цікавого [Стормаре->peter-stormare], ефектна заручниця Хенесіс Родрігес і кілька помічників шерифа, найкумеднішого з яких грає Гузман. Однак головним джерелом сміху в “Поверненні” є Ноксвіль, який виконав роль напівбожевільного колекціонера зброї. В принципі, бовдура, який любить постріляти в усе навколо, можна назвати лише відносно смішним персонажем, проте актор зміг примусити забути про цей факт.
Підсумок: простенький бойовичок, який не намагається бути нічим іншим і виграє від цього. Фани Шварценеггера повинні бути задоволені – повернення відбулося.