Від фільмів [Стетема->jason-statham] ніколи не слід чекати чогось надзвичайного: це завжди бойовик чи трилер, де актор у тій чи іншій мірі демонструє свою крутизну. Різниця полягає лише у тому, ким цього разу будуть другорядні гравці, просто нікому невідомими виконавцями чи колишніми зірками, чия кар’єра вже далеко не в кращому стані, і у тому, буде сюжет просто банальним чи практично ніяким.
Другий “Механік” не належить ні до найкращих стрічок Джейсона, ні до найгірших, впевнено тримаючись десь посередині. Він може трохи нагадати [“Неможливу місію”->mission-impossible] чи “бондіану” для бідних: тут герой теж виконує карколомні трюки, висячи на великій висоті, а у кадрі неодноразово змінюються екзотичні місця, куди приводить колишнього кілера Бішопа його нове завдання. Тільки в “Воскресінні” цього добра лише на кілька екранних хвилин, дійсно якісних трюків зовсім небагато, решту ж часу заповнюють досить стандартний екшн і сцени з розмовами персонажів, які ніяк не рухають вперед сюжет чи характери, а просто дозволяють сценаристам побудувати місток між епізодами з підготовкою і виконанням вигадливих, але вкрай нереалістичних планів вбивств.
Стетем, як завжди, у чудовій фізичній формі і може похвалитися виразною екранною присутністю, проте щойно справа доходить до лірики, відразу видно: це не його. Для того, щоб переконати глядача, що в новий любовний інтерес Бішопа не закохатися неможливо, навіть так швидко, як це робить “механік”, на роль запросили [Альбу->jessica-alba], відправили її під воду і показали її акторські достоїнства з усіх найкращих ракурсів. Вийшло естетично, однак сам персонаж дуже смішний не в хорошому розумінні: колишня військова, вродлива і дуже добра, опікується сиротами у бідних країнах і після неодмінної любовної сцени стає дуже нудною дамсель-ін-дістрес до самого фіналу. [Джонс->tommy-lee-jones], який цього року з’являється виключно у бойовиках, грає роль зовсім маленьку, хоча екран трохи оживляє. У [Йєо->michelle-yeoh] роль теж мінімальна, і абсолютно незрозуміло, навіщо було запрошувати зірку кіно про бойові мистецтва і не дати їй можливість продемонструвати ані акторські, ані бійцівські таланти. Лиходій у Хезелдайна вийшов зовсім блідий і невиразний. Вродлива Рхатха Пхонгам з’являється в ролі помічниці негідника в двох сценах і зникає з фільму назовсім.
Підсумок: пересічний бойовик з переважно невиразним екшном і слабенько використаними акторами. Крім Стетема він мало чим може похвалитися, але прихильників актора може зацікавити.