Новий рік продовжує не дуже славну традицію попереднього, пропонуючи ще один не дуже комусь потрібний сіквел. Третя частина, яка виходить через 15 років після першої і через 12 після другої, однозначно провальної, в головній ролі зірка, якій за цей час вдалося зрозуміти, що глядача вона цікавить виключно в продовженнях своїх ранніх хітів, – все це звучить не дуже оптимістично. Тому краще йти на цей фільм саме у такому настрої, не очікуючи чогось надзвичайного.
[Дізель->vin-diesel], головний козир найперших (і найкращих) [“Трьох іксів”->xxx], за час, що минув, м’яко кажучи, не помолодшав. Карколомні трюки за нього – і це добре помітно – виконують каскадери, а акторство ніколи не було його сильною стороною. Та воно й тут майже непотрібно: достатньо весь час демонструвати свою фірмову нахабнувату посмішку, і це, в принципі, все. Розуміючи, що для глядачів, які не є великими прихильниками Віна, цього може бути недостатньо, автори видали йому власну команду з шибайголів і команду з шибайголів-конкурентів. Усі вони полюють на засекречений винахід, який дозволяє скидати супутники на голови громадян… але чим менше про нього, тим краще. В результаті стрічка стала надзвичайно схожою на черговий [“Форсаж”->fast-and-furious], тільки замість добре знайомих з попередніх серій облич Дізеля оточують майже всі нові.
Вирішивши, що початкова концепція про альфа-чоловіка може не зовсім припасти до смаку сучасній публіці, автори приставили до Ксандера цілий набір різних жіночих персонажів. Тут і крута агентка у виконанні індійської зірки, і зеленокоса дівчина-снайпер, яка любить тварин, і сором’язлива дівчина-технік, яка божеволіє від м’язів Кейджа, і суперхакерша з цілим гаремом. (Для чого їй гарем? Для того, щоб Дізель зміг сказати свою коронну фразу про службу країні.) Навіть головним лиходієм (невеликий спойлер) цього разу є жінка. Чи зробив жіночий колектив фільм значно кращим? Ні, не зробив, проте без нього перегляд був би значно більш монотонним.
Сценарій бере багато і від “Форсажів”, і від [“Неможливих місій”->mission-impossible], навіть від [“Загону самогубців”->suicide-squad] – і в результаті програє їм усім: картина сприймається як низка зовсім не першокласних екшн-сцен і відвертих сюжетних нісенітниць. Деякі з акторів навіть не намагаються сприймати матеріал всерйоз, наприклад, [Джексон->samuel-l-jackson]. (Ну скільки можна розігрувати трюк з його загибеллю? Ми всі давно знаємо, що він невмирущий.) У найкращому випадку члени акторського ансамблю демонструють непогану фізичну форму: це можна сказати, наприклад, про Донні Йєна, однак і його непересічні бойові таланти розкриті в “Іксах” менше, ніж слід було.
Підсумок: Дізель плюс декілька досить ефектних трюків – ось, фактично, й усе, що пропонує стрічка, яку від “Форсажів” відрізняє хіба що значно менша кількість знайомих облич і помітно нижчий рівень постановки екшну. Втім, усі прихильники лисого суперчолов’яги картину переглянуть все одно.