Іноземець (The Foreigner / Иностранец). Політичний трилер / бойовик. Великобританія-КНР, 2017. Режисер Мартін Кемпбелл. У ролях: Джекі Чан, Пірс Броснан, Майкл Макелхаттон, Лю Тао, Рей Фірон, Рорі Флек-Бірн, Орла Брейді, Чарлі Мерфі.
З 1 грудня стрічку “Іноземець” можна переглянути у Львові у комплексі “Планета кіно”.
Коли дочка колишнього бійця елітного загону, а нині власника ресторану Квана (Чан) стає однією з жертв теракту, відповідальність за який бере на себе один з підрозділів ІРА, безутішний батько намагається зробити усе можливе, щоб покарати винних у злочині…
Побачивши на афіші ім’я Джекі Чана, глядач розраховує у першу чергу на бойовик, а у другу – на комедію. У випадку ж “Іноземцем” він однозначно помилиться. Так, дії у стрічці вистачає, але зовсім не такої, до якої привчив своїх прихильників легендарний “боєць з гумовим обличчям”: трюки та бої в наявності, але максимально реалістичні і жорстокі. А от гумору у картині немає зовсім, оскільки розповідає вона про речі серйозні і невеселі.
Оскільки герой Чана втрачає єдину близьку людину, доньку (інші давно загинули, теж за трагічних обставин), і у нього не лишається нічого, заради чого варто жити, він вирішує помститися негідникам, навіть якщо це буде останнє, що він зробить у житті. Однак тільки на перший погляд це чергова варіація “Жаги смерті”. Тема помсти є у фільмі однією з основних, але не єдиною: досить швидко на перший план виходять діяльність ІРА, її колишніх і нинішніх лідерів, стосунки між ними і з впливовими британськими політиками. У персонажа Броснана, політика, який переконує усіх, що порвав зв’язки з терористичним минулим, екранного часу не менше, а, може, й більше, ніж у Чана. Кван на його обіцянки не купується і починає тероризувати; спочатку здається, що його підхід несправедливий, проте згодом виявляється, що все якраз навпаки.
У Джекі фільмографія чималенька, тому сказати, чи найкраща ця роль у його доробку, складно, але часом здається, що це саме так. Попри те, що його герой не звик показувати емоції у явному вигляді, це одна з найбільш емоційних і драматичних робіт актора, і в бойових сценах, які аж ніяк не нагадують акробатичний балет, він, незважаючи на вік, переконливий. Броснан створив неоднозначний образ людини, яка нібито й робить усе можливе, щоб зберегти мир між британцями та ірландцями, але в разі потреби може вдатися до крайніх заходів, таких, як вбивство та тортури. Він заручник одночасно свого сумнівного минулого і свого успішного теперішнього і, враховуючи тиск з обох боків, рано чи пізно мусить піти на дно.
Підсумок: міцний і цікавий екшн-трилер, який можна рекомендувати прихильникам Броснана і Чана, навіть при тому, що фани останнього отримають не зовсім не, що очікують, – кіно того варте.