Пригоди Паддінгтона 2 (Paddington 2 / Приключения Паддингтона 2). Комедія / казка / пригоди. Великобританія-Франція, 2017. Режисер Пол Кінг. У ролях: Х’ю Бонневіль, Саллі Хокінс, Х’ю Грант, Брендан Глісон, Джим Броадбент, Джулі Волтерс.
З 11 січня стрічку “Пригоди Паддінгтона 2” можна переглянути у Львові у комплексі “Планета кіно”.
Ведмежа Паддінгтон щасливо живе з сімейством Браунів у Лондоні. На день народження своєї тітки Люсі він вирішує подарувати їй рідкісну книжку. Проте сусід-актор (Грант) краде книжку, підставляючи при цьому Паддінгтона, якого відправляють до в’язниці…
Маленький ведмідь, який має талант влаштовувати великі неприємності, повертається у сіквелі, який, як не дивно, в усьому перевершує першу частину, котра сама по собі вже була чудовою стрічкою для сімейного перегляду.
Важко сказати, що в цій картині зроблено не як слід. Мабуть, нічого. Сюжет зворушливий, але при цьому не сльозаво-сентиментальний, бадьорий, гумористичний і захоплюючий, з деякими майже несподіваними поворотами. Те, як миролюбний Паддінгтон здобуває авторитет у в’язниці, смішить перш за все, але в цьому є певна логіка – абсурдистська і все ж таки. Ведмежа миле і пацифічне, але якщо хтось скаже щось погане про тітку Люсі, то змусить грубіяна замовкнути одним поглядом. Паддінгтон обеззброює своєю щирою вірою у людей і повною відсутністю страху перед ними – він у жодному разі не боягуз, без сумнівів пірнаючи з головою у карколомні пригоди. І його підхід рано чи пізно спрацьовує: найчерствіші душі розчулюються і стають його друзями, готовими завжди прийти на допомогу.
Акторський склад першої частини практично повністю повернувся у другу і знову демонструє чудову роботу, проте у першу чергу хотілося б відзначити двох новачків у світі Паддінгтона. Глісон чудово зіграв Кастета, кухаря у в’язниці, чиє знайомство з ведмежам приємним назвати не можна, однак потім вони стають найкращими друзями. А Грант взагалі видав справжній комедійний феєрверк у ролі самозакоханого актора, чиї найкращі дні лишилися давно позаду. Образ певною мірою самоіронічний і при цьому дуже яскравий: це одночасно нещаслива людина, кумедний дивак і справжній лиходій, підступний і небезпечний. Не кажучи вже про те, що в сцені під час фінальних титрів він демонструє неабиякі здібності у жанрі мюзиклу.
Оскільки нічого поганого у другому “Паддінгтоні” знайти не вдалося (а до важливих достоїнств слід додати ще й чудові спецефекти – головний герой взагалі є ходячим шедевром), нічого не залишається, окрім як визнати його одним з найкращих фільмів року. Рекомендується усім без винятку: діти будуть у захваті, дорослі – тим більше.