Будинок з годинником у стінах

Будинок з годинником у стінах (The House with a Clock in Its Walls / Тайна дома с часами). Фентезі / комедія. США, 2018. Режисер Елай Рот. У ролях: Кейт Бланшетт, Джек Блек, Овен Ваккаро, Рене Еліз Голдсберрі, Лоренца Іззо, Кайл Маклахлен, Коллін Кемп.

house-with-clock-poster

З 27 вересня стрічку “Будинок з годинником у стінах” можна переглянути у Львові у комплексі “Планета кіно”.

10-річний Льюїс – сирота, який приїздить до свого дядька Джонатана (Блек), що мешкає у дивному старовинному маєтку. Тут весь час чути звук годинника, захованого у стінах будинку. Дядько Джонатан хоче знайти годинник, адже він зовсім не звичайний…

Стрічка, знята у жанрі, який можна охарактеризувати як “дитячі жахи”, – вкрай очевидна спроба створити новий прибутковий фентезійний кіносеріал для сімейного перегляду. Усі необхідні інгредієнти на місці: популярне літературне першоджерело від класика жанру Джона Беллерса, головний персонаж – дитина, що, втративши батьків, потрапляє у новий для себе світ магії (щось знайоме, але слід зауважити, що ця книжка була написана першою), ментори у виконанні зірок першої величини, могутній лиходій-чаклун, якого просто необхідно знищити, причому саме головному герою, критична ситуація, що загрожує усьому світу. В результаті вийшло начебто і непогано, проте якоїсь родзинки у добре знайомому рецепті помітно не вистачає.

house-with-clock1

Якщо книги Беллерса могли добряче налякати принаймні дітей, то фільм це в стані зробити хіба що з наймолодшими. Лише одну сцену можна назвати хоча б в якійсь мірі дійсно страшною – напад механічних ляльок, що ожили (вже тоді, коли ці досить моторошні самі по собі фігурки показуються вперше, зрозуміло, що перед глядачем вішають рушницю, яка неодмінно – і гучно – вистрілить). Лиходія по-справжньому страшним назвати не можна, переважно через грим і той факт, що у ньому зібрані усі можливі кліше подібних персонажів, у першу чергу карикатурні. Наголос у стрічці зроблено не на справжній жах, а на видовище, фентезійну виставу у стилі “Гаррі Поттерів”, у яких “Будинок” чимало позичив у плані візуального стилю. Можливо, це й правильний шлях, принаймні у комерційному плані, але він точно не оригінальний. До того ж до чогось справді масштабного автори теж не дотягнули: скажімо, з обстановки магічного будинку скільки-небудь значний екранний час мають лише крісло з характером і картина, що змінюється. Бажання дати зрозумілу мотивацію з нещастями у минулому усім основним персонажам теж можна вважати одночасно плюсом та мінусом, принаймні без зусиль витягує це додаткове сценарне навантаження тільки Бланшетт.

house-with-clock2

Очевидним мінусом є відсутність у картині якісного дитячого акторства – помітно, що у режисера до цієї справи хисту немає. Центральний протагоніст не просто весь час рюмсає – він дуже награно і непереконливо рюмсає. В результаті враження від нього залишаються не найкращі – головне, що не виникає бажання побачити продовження саме його історії. Невдало вийшли також усі його шкільні кривдники і потенційні друзі, хіба що момент, коли перші отримують м’ячем по голові, передбачувано радує. У дорослих, як і слід було очікувати, справи значно кращі. Блек в останні роки добре опанував жанр сімейної розваги і тут створює образ в міру ексцентричного, в міру таємничого і в міру талановитого відьмака. Бланшетт теж чудова, одночасно велична й вразлива, у ролі колись могутньої чаклунки з трагічним минулим. Маклахлену пощастило значно менше: він з’являється в окремі секунди картини у людській подобі, а в останній третині стає заручником не дуже вдалого гриму і слабко написаної ролі.

house-with-clock3

Підсумок: непогана, але вкрай неоригінальна номінально страшна казочка, зроблена без явної халтури, але й без помітних злетів. Дорослі актори чесно постаралися, актори-діти – не дуже, в результаті вийшла фентезійна розвага середньої якості, яка не дуже вирізняється із загального голлівудського кінопотоку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *