Страшилки-2: Привиди Хелловіна (Goosebumps 2: Haunted Halloween / Ужастики 2). Фантастична комедія / жахи. США, 2018. Режисер Арі Сандел. У ролях: Венді Маклендон-Кові, Медісон Айземан, Джеремі Рей Тейлор, Каліл Харріс, Кен Джонг, Кріс Парнелл, Шері Хідлі, Джек Блек.
З 25 жовтня стрічку “Страшилки-2: Привиди Хелловіна” можна переглянути у Львові у комплексі “Планета кіно”.
Напередодні Хелловіну друзі-школярі Сонні та Сем знаходять у старому покинутому будинку дивну замкнену книжку. Відкривши її, хлопчаки відразу бачать перед собою ляльку, яка починає розмовляти і ходити. І це лише початок їх неприємностей…
А ось іще один фільм, що добре пасує до Хелловіна, тільки цього разу розрахований швидше на дітей. Будучи продовженням достатньо популярної стрічки, він, як це буває у більшості подібних випадків, позбавлений (і без того відносної) свіжості оригіналу, але зроблений достатньо вправно і переглядається легко.
Цього разу з нечистю доводиться боротися іншій групі юних героїв, а письменник-відлюдник Стайн у виконанні Блека повертається у зовсім маленькій ролі і для сюжету практично ніякого значення не має (щоправда, з ним пов’язаний фінальний сюрприз, який красномовно натякає на ще один сіквел). Сюжет побудований трохи по-іншому: цього разу з книжки Стайна тікає не вся ватага монстрів, породжень уявлення письменника, а тільки найбільш зле з них створіння – лялька-черевомовець Слеппі, який був ватажком страшилок у першій частині. Тепер у нього нова мета – завести собі сім’ю (оскільки у татку він розчарувався). Спочатку перелякані діти приймають, хоч і зі страхом, ляльку, що говорить, – не в останню чергу тому, що вона володіє магією і використовує свої здібності, щоб захищати нових “родичей” від кривдників. Герої досить швидко розуміють, що це була дуже невдала ідея, однак зупинити Слеппі аж ніяк не легко: він виживає попри усі їх зусилля і, образившись, оживляє всі пов’язані з Хелловіном, який саме розпочинається, речі – іграшки, статуї, костюми, маски. Ясна річ, все це відразу починає ганяти містом і лякати людей.
Жахи розраховані точно на дітей і причому так, щоб не сильно налякати, – так само, як у перших “Страшилках” чи недавньому “Будинку з годинником у стінах”. Темп оповіді трохи нерівний: на початку досить довго йде знайомство з центральними персонажами та їх проблемами, а потім вони теж достатньо довго спілкуються виключно зі Слеппі – його не можна назвати страшним, хоча він, на відміну від решти чудовиськ, має розум і чіткі ознаки особистості, тому сцени з ним (тут їх більше, ніж в першому фільмі) переглядаються не без інтересу. Лише в останній третині починається справжня вакханалія страшилок, яка дає розгулятися майстрам спецефектів – слід визнати, вони попрацювали цілком гідно. Юні актори не фальшивлять так відверто, як в “Будинку”, що можна вважати додатковим плюсом. Картина має шанс сподобатися дітям, але для дорослих у ній не так вже й багато чогось цікавого, дійсно страшного або дійсно захоплюючого.
Підсумок: непогана стрічка, розрахована переважно на юних глядачів, пропонує чималу дозу жахів дитячого рівня і замало чогось іншого. Подивимось, як зміниться формула, за якою зроблені дві перші частини, у третій, яка, швидше за все, скоро з’явиться.