Код да Вiнчi

Книгу колишнього музиканта i викладача англiйськоi мови Дена Брауна “Код да Вiнчi” називають найуспiшнiшою книгою останнього десятилiття: ii тиражi перевищили п’ять з половиною мiльйонiв екземплярiв на сорока iноземних мовах. Головний герой – гарвардський професор iсторii релiгii та iконографii Роберт Ленгтон, який займаeться розшифровкою записки, знайденоi бiля тiла наглядача в Луврi. Ключi до неi вiн повинен знайти у витворах Леонардо да Вiнчi. Автор бестселера неодноразово запевняв, що всi описи секретних ритуалiв, творiв мистецтва, а також прихованих у них послань цiлком вiдповiдають реальностi.

Продюсер Браян Грейзер (“Iгри розуму”) зацiкавився книгою Брауна на початку 2003 р. Спочатку ii збирались використати для телесерiалу, але письменник не погодився на цей проект. Через кiлька мiсяцiв компанiя “Сонi” заплатила йому шiсть мiльйонiв доларiв за права на екранiзацiю твору. До липня 2003 р., коли студiя прийняла рiшення, роман 14 тижнiв знаходився у верхнiй частинi хiт-параду найпопулярнiших книг США. “Ми хочемо зробити екранiзацieю такою, якою ii мрiють побачити фани книги, – каже Грейзер. – Це белетристика, i ми хочемо зробити те, що можна буде назвати белетристикою на екранi. Дiя буде напруженою, i в деяких моментах, вочевидь, нам доведеться ii пiдсилити, але дух книги це не змiнить”.

Починаючи з липня до постановки фiльму намагались залучити Рона Ховарда. Зроблено це було на початку жовтня в “пакетному” варiантi: Ховард прийшов в проект з цiлою командою спiвробiтникiв, серед яких – сценарист Акiва Голдсман.

Рецензія – Код да Вінчі

Книгу колишнього музиканта i викладача англiйськоi мови Дена Брауна “Код да Вiнчi” називають найуспiшнiшою книгою останнього десятилiття: ii тиражi перевищили п’ять з половиною мiльйонiв екземплярiв на сорока iноземних мовах. Головний герой – гарвардський професор iсторii релiгii та iконографii Роберт Ленгтон, який займаeться розшифровкою записки, знайденоi бiля тiла наглядача в Луврi. Ключi до неi вiн повинен знайти у витворах Леонардо да Вiнчi. Автор бестселера неодноразово запевняв, що всi описи секретних ритуалiв, творiв мистецтва, а також прихованих у них послань цiлком вiдповiдають реальностi.

Продюсер Браян Грейзер (“Iгри розуму”) зацiкавився книгою Брауна на початку 2003 р. Спочатку ii збирались використати для телесерiалу, але письменник не погодився на цей проект. Через кiлька мiсяцiв компанiя “Сонi” заплатила йому шiсть мiльйонiв доларiв за права на екранiзацiю твору. До липня 2003 р., коли студiя прийняла рiшення, роман 14 тижнiв знаходився у верхнiй частинi хiт-параду найпопулярнiших книг США. “Ми хочемо зробити екранiзацieю такою, якою ii мрiють побачити фани книги, – каже Грейзер. – Це белетристика, i ми хочемо зробити те, що можна буде назвати белетристикою на екранi. Дiя буде напруженою, i в деяких моментах, вочевидь, нам доведеться ii пiдсилити, але дух книги це не змiнить”.

Починаючи з липня до постановки фiльму намагались залучити Рона Ховарда. Зроблено це було на початку жовтня в “пакетному” варiантi: Ховард прийшов в проект з цiлою командою спiвробiтникiв, серед яких – сценарист Акiва Голдсман.

Роль Роберта Ленгдона отримав Том Хенкс. Саме Ховард та Грейзер зробили цього актора зiркою два десятилiття тому, знявши його у комедii “Сплеск” (1984). Вдруге це трiо зустрiлось, щоб створити “Аполло-13” (1995). Цього разу Ховард обрав Хенкса як актора, здатного чудово показати на екранi процес мислення: “Ми взяли його на роль Ленгдона не для того, щоб забезпечити картинi касовi збори, а для того, щоб створити вiрний образ вченого”. Про запрошення Хенкса стало вiдомо у серединi вересня 2004 р.

Ховард i Грейзер з самого початку хотiли брати на ролi iноземцiв зарубiжних акторiв, бо вважали книгу Брауна “мiжнародним трилером”. В iнтерв’ю журналу “Ньюсвiк” Грейзер розповiв, що на роль француженки-криптолога Софi Неве претендувала одна з лауреаток “Оскара”, однак вони твердо вирiшили взяти французьку актрису. Нею стала Одрi Тоту, незабутня Амелi.

На роль полiцейського Безу Фаше запросили Жана Рено; про його участь, як i про Тоту, повiдомили у сiчнi 2005 р. Iану Маккеллену дiсталась роль сера Тiбiнга, мiльйонера, який шукаe святий Грааль i дie на сторонi Ленгдона, а Альфреду Молiнi – роль eпископа Арiнгаросу, який активно цiкавиться результатами дослiджень. Ченця-альбiноса Сайласа граe Крiстофер Екклстон.

Зйомки почались 30 червня цього року в Парижi. Знiмальний процес стартував у готелi Ritz на площi Вандом у центрi столицi. Увечерi того ж дня знiмальна група перебралась в Лувр. Директор Лувру Анрi Луаретт дав згоду на зйомки у примiщеннi ще в сiчнi. В iнтерв’ю французькому мiжнародному радiо вiн висловив великий ентузiазм щодо проекту, проте сказав при цьому: “Лувр – це не знiмальний майданчик. Це мiсце, куди приходять в середньому 20 тисяч чоловiк на день. Тому знiмати можна тiльки по вiвторках, коли музей зачинено, а також вночi”.

В деякi бажанi мiсця знiмальнiй групi потрапити все ж таки не вдалося. Наприклад, Вестмiнстерське абатство категорично вiдмовило у цьому. “Хоча “Код да Вiнчi” – захоплююча книга, з богословськоi точки зору вона невiрна i небезпечна, i ми не можемо пiдтримати суперечливi й тенденцiйнi релiгiйнi та iсторичнi висновки цiei книги, i виражене в нiй вiдношення до християнства i Нового Завiту”, – говорилось в офiцiйнiй заявi абатства. У Вестмiнстерському абатствi також вважають, що Браун припустився ряду помилок, описуючи собор у фiнальнiй частинi роману, i заявляють про намiр скласти повний список цих помилок для екскурсоводiв. Зйомки планують завершити в Англii до 19 жовтня.

Прем’eра “Коду да Вiнчi”, бюджет якого склав 100 млн. доларiв, вiдбудеться 19 травня 2006 р. Фiльм обiцяe стати одним з головних лiтнiх блокбастерiв 2006 р.