Емілі Вотсон

Емілі Вотсон (Emily Watson / Эмили Уотсон) народилась 14 січня 1967 р. у Лондоні. Її батько був архітектором, мати – професором англійської мови. Після того, як майбутня акторка закінчила відділення англійської літератури Брістольського університету, вона спробувала вступити до Лондонської студії драматичного мистецтва, однак перша спроба виявилась невдалою. Три роки Вотсон працювала то офіціанткою, то клерком у різних закладах, після чого її все ж таки прийняли у студію. У 1992 р. Емілі приєдналась до трупи Королівського шекспірівського театру, де їй найчастіше доводилось виконувати зовсім маленькі ролі, з-поміж яких найпомітнішою була Віолета у п’єсі Шекспіра “Усе добре, що добре закінчується”. Першого успіху Вотсон досягла вже після того, як пішла з трупи, у 1994 р., коли зіграла школярку Мері у п’єсі Ліліан Хеллман “Дитячий час”. Наступного року Емілі вийшла заміж за актора Джека Вотерса, з яким грала у Королівському шекспірівському театрі.

watson1.jpg

Продовжити читання “Емілі Вотсон”

Червоний дракон

Червоний дракон (Red Dragon / Красный дракон). США, 2002. Режисер [Бретт Ратнер->brett-ratner]. У ролях: [Ентоні Хопкінс->anthony-hopkins], [Едвард Нортон->edward-northon], [Ралф Фіннес->ralph-fienness], [Харві Кейтел->harvey-kaitel], [Емілі Вотсон->emily-watson], Мері-Луїз Паркер, [Філіпп Сеймур Хоффман->philip-seymour-hoffman], Ентоні Хелд, Білл Дюк, Азура Скай, Стенлі Андерсон.

ICTV, вівторок 12 лютого, 23.00

Поліція та ФБР безуспішно намагаються вистежити серійного вбивцю, який називає себе «Червоним Драконом» (на честь картини Вільяма Блейка). Зрозуміти логіку нелюда, котрий вбиває цілі сім’ї, може лише інший жахливий маніяк, тому агент ФБР Вілл Грем (Нортон) звертається по допомогу до злого генія – доктора Ганнібала Лектера (Хопкінс)…

rdragon

Продовжити читання “Червоний дракон”

Ганнібал: Сходження

З паном Лектором в кіно пов’язано чимало рекордів. Наприклад, це був перший випадок (“Мовчання ягнят”), коли “оскарівський” покер зібрав трилер такого ступеня жорстокості. Між зйомками оригіналу і сіквела ([“Ганнібал”->hannibal]) минуло майже десять років – випадок теж неординарний, хоча й не одиничний. І нормальну передісторію персонаж такого типу теж, здається, отримує вперше (не згадувати ж нещасну телеверсію дитячих років Нормана Бейтса).

Продовжити читання “Ганнібал: Сходження”