На відміну від попередньої роботи [Тоні Скотта->tony-scott], [“Дежа вю”->deja-vu], трейлер якої міг ввести в оману і призвести до часткового розчарування від власне фільму (наприклад, обіцянкою розповісти про феномен дежа вю, до якого картина жодного відношення не мала), цього разу все зрозуміло від початку і до кінця. Варто кількох хвилин ознайомлення з фабулою з прес-релізу чи з трейлера, і глядач вже точно знає, що саме він побачить: в міру напружена ситуація із заручниками, розумний герой, харизматичний лиходій, більш-менш продумані діалоги, трохи піф-пафу і неодмінна перемога добра у фіналі. Саме це ми й отримуємо – не менше, але й не більше.
