Денні Бойл

Денні Бойл (Danny Boyle / Дэнни Бойл) народився 20 жовтня 1956 р. у Манчестері. У старших класах школи вже почав думати про професію режисера, а актором бути ніколи не хотів. У Денні в голові весь час крутились ідеї різних сценаріїв і постановок. Робота давалась йому легко: спочатку “Joint Stock Theatre Company”, потім “Royal Court Theatre Upstairs”, а у 1985-1987 рр. Бойл був вже помічником режисера у Королівському придворному театрі.

boyle1.jpg

Приблизно тоді ж Денні потрапив на телебачення, де створив кілька фільмів та серіалів. У 1994 р. дебютував у кіно “чорною комедією” “Неглибока могила”, яку зняв за 30 днів. Головними героями картини були троє молодих людей, у домі яких селиться дивакуватий сусід, який помирає, залишаючи після себе валізку з грошима. Друзі вирішують забрати її собі, однак натомість отримують купу неприємностей. Фільм зібрав 14 фестивальних нагород, в тому числі премію Британської кіноакадемії. На фестивалі у Сан-Себастьяні, куди режисер привіз свою роботу, він отримав одне зі своїх найбільш сильних кіновражень: “В одному з кінотеатрів показували “Солярис”. Я не знаю російської мови, а в іспанському кінотеатрі, звичайно ж, стрічку показували з іспанськими субтитрами. Я іспанської теж не знаю. Але я три години не міг відірватись від екрану, це було щось неймовірне”.

boyle1.jpg

Одну з ролей у “Неглибокій могилі” виконав молодий британський актор Еван Макгрегор, який зіграв і в наступній роботі Бойла, заснованій на скандальному романі Ірвіна Велша, – “На голці”. Ця картина стала проривом не тільки для режисера і актора, а й для британського кінематографу в цілому. Фільмом захоплювались, його цитували, а саундтрек, який складався з композицій відомих рок- та техно-музикантів того часу, був в аудіотеці будь-якого меломана. “Я збираюсь знімати продовження “На голці”, але не зараз, – розповідає Бойл. – Там будуть ті самі персонажі, і грати їх повинні ті самі актори. Проте всі вони повинні бути значно старшими. Доведеться чекати, коли ж вони постарішають. Вони зараз усі зволожують шкіру, рано лягають спати, не п’ють тощо, тому й виглядають молодо. Але я дочекаюсь, коли вони все ж таки постарішають, і буду знімати їх!”

У 2000 р. Денні зняв пригодницьку картину “Пляж” з Леонардо Ді Капріо у головній ролі, однак вона не стала великим успіхом. Набагато краще критики й глядачі зустріли наступну, більш похмуру роботу постановника – “28 днів потому” (2002), де жанр фільму жахів про зомбі поєднався з британською витонченістю та неповторним візуальним стилем. Головну роль у стрічці виконав Кілліан Мерфі, з яким Бойл у 2007 р. зняв космічний блокбастер “Пекло” – картину, яка теж стала новим поглядом на жанр. Режисер вважає цей проект незалежним, бо робив його на своїх умовах: “Мені набагато зручніше, коли я сам контролюю свою роботу, а не коли студійні боси кажуть, що робити”.

boyle1.jpg

Немає сумнівів, що відтепер студійні боси будуть ще більше прислухатися до думки Бойла, бо цього року він отримав премію Кіноакадемії за режисуру, знявши стрічку “Мільйонер з нетрів”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *