Зоряний шлях

Цей фільм – досить оригінальне явище серед сучасних франчіз. Нібито й не пряме продовження старого серіалу, але й не повний перезапуск (як це було з Бетменом). На питання, чому раптом світ “Зоряного шляху” (або ж “Стар Треку”) невпізнанно змінився, нам дають чітку і досить логічну відповідь, яка може нагадати “Ефект метелика” (тільки “метелик” тут значно більший). Зміни, звичайно ж, розраховані на те, щоб герої стали зрозумілішими і цікавішими для сучасного глядача. Можна сказати, вдалося.

Коли режисер казав, що фільм розрахований у першу чергу на незнайомих з тематикою глядачів, він був не зовсім точним. Швидше, розрахований фільм на тих, хто знає серіал та його героїв (в Америці це майже всі, у нас – інша справа), але не належить до кола фанів-ортодоксів, які найменшу зміну в одягу персонажа сприймають як злочин проти людства. Тим, хто зовсім не знає міфологію “Стар Треку”, буде все ж таки важкувато зрозуміти, чому ж Керк та Спок створені один для одного, і не дуже захочеться в’їзджати в тонкощі перипетій ворожнечі різних космічних націй. Хоча і їм картина цілком може сподобатись: їй можна поставити високі оцінки за видовищність, спецефекти, та й, врешті-решт, за наявність сюжету – річ цінна у наш час. Не останнє значення має й факт присутності на екрані великої кількості привабливих і відносно невідомих молодих акторів на усі смаки, і для декого з них фільм може стати початком сходження на голлівудський Олімп.

Гумор завжди був однією з обов’язкових складових частин “Стар Треку”, і в стрічці його вистачає. Він присутній як у більшості діалогів, так і в ключових моментах сюжету (наприклад, проникнення Керка на “Ентерпрайз”), але головним його носієм став [Саймон Пегг->simon-pegg], який зіграв інженера Скотті. Завдяки ньому картина, яка починає пригальмовувати у своїй другій половині, знову наповнюється енергією, бо він з’являється на екрані, здається, лише для того, щоб заряджати його жартами – недурними і часто влучними (“Веселий у вас кораблик!” – каже він, ставши свідком розбірки між Керком та Споком). Однак ще жвавішу реакцію у української публіки викликає мова Антоші Чехова – цього героя в старий серіал ввели тоді, коли (помилково) думали, що його купить для показу СРСР. В американському варіанті він розмовляє англійською з російським акцентом (нічого особливо смішного), а в наших прокатних копіях Чехову у вуста вклали такий суржик, що він став мало не смішнішим за Пегга.

Підсумок: вдалий рестарт відомої франчізи, який має шанс припасти до смаку як новим глядачам, так і відданим фанам – але лише тим, які визнають різні трактування улюблених персонажів. Фільм можна рекомендувати усім, хто любить космічні пригоди, і він вигідно відрізняється від багатьох сучасних блокбастерів наявністю сюжету та характерів.