Анонім

Анонім (Anonymous / Аноним). Історична драма. США, 2011. Режисер [Роланд Еммеріх->roland-emmerich]. У ролях: [Ріс Іфанс->ris-ifans], Ванеса Редгрейв, Джоелі Річардсон, Дейвід Тьюліс, Ксав’єр Семюел, Себастьян Арместо, Рейф Сполл, Едвард Хогг, Джеймі Кемпбелл Бауер, Дерек Джакобі.

З 17 листопада стрічку “Анонім” можна переглянути у Львові у кінокомплексі “Планета кіно”.

Питання, чи був Шекспір насправді автором всесвітньо відомих п’єс, досі хвилює дослідників. Можливо, за ним стояв справжній талант, ім’я якого залишилось загадкою? Стрічка досліджує одну з таких версій.

Вірогідних даних про Шекспіра дуже мало. Багатьом здається неймовірним, що син неграмотного торговця міг створити “Венеціанського купця”, “Короля Ліра”, “Генріха V” та інші шедеври світової літератури. Вважається, що уся його освіта – це сільська школа, і немає доказів, що Шекспір колись виїздив з країни або вчив іноземні мови. У нього просто не могло бути достатнього словникового запасу, щоб створити найвідоміші у світі п’єси. Історики спираються лише на кілька офіційних документів з підписом Вільяма. Крім написаних ним п’єс немає жодних рукописів, листів і щоденників, підписаних іменем Шекспіра. Його смерть у 1616 р. суспільство майже не помітило, що було великою рідкістю серед відомих письменників того часу. Дружина і діти Шекспіра не отримали у спадок жодних грошей, і у спадку взагалі не згадуються жодні рукописи, книги та інші письменні роботи.

Кіномани були шоковані, коли стало відомо, що картиною про Англію Єлизаветинської епохи займеться Роланд Еммеріх (“День Незалежності”). Однак зняти стрічку на базі історії про авторство Шекспіра було його давньою мрією, яка здійснилась у фільмі “Анонім”. Це питання вперше захопило постановника після розмови зі сценаристом Джоном Орлоффом, який кілька років вивчав тему і встиг зібрати нариси до картини з робочою назвою “Душа епохи”. В центрі сценарію Орлоффа була ідея про двох письменників – чоловіка на ім’я Шекспір і істинного творця, який ховається за його спиною. “Бен Джонсон написав передмову до першого офіційного видання п’єс Шекспіра, і в ньому він присвячує Шекспіру чудовий хвалебний вірш. Але до того часу Шекспір вже помер, і якщо пошукати, що Джонсон писав про Шекспіра за життя – там буде мало позитивного. Часом він навіть знущається з нього і гостро критикує. Мені здалося, що Джонсон каже про двох різних людей – про справжнього письменника і про шахрая”, – каже Орлофф. У сценарію був великий потенціал історії про творчість і заздрість, але Еммеріх додав у нього новий елемент – політику: у королеви Єлизавети не було спадкоємця, тому стояло велике питання, хто її змінить.