Отже, війна

Що може вийти, якщо дівчина одна, а Бондів (тобто жвавих молодих суперагентів, завжди готових врятувати світ і допомогти другу в біді) – двоє? Може вийти шпигунсько-романтична комедія “Отже, війна” з трьома зірками, кількома екшн-епізодами і великою кількістю жартів різної якості.

this-meams-war1.jpg

Про стрічку, в назві якої використано одну з улюблених фраз Багса Банні та інших персонажів “Луні Тунз”, уявлення складається задовго до перегляду. Не кажучи вже про те, що трейлер на 2/3 видає сюжет картини і на 3/4 – вдалі жарти. Власне, таємниця залишається одна – кого обере головна героїня? І дійсно помітно, що зняли три різні фінали (з усіма – трьома – можливими варіантами), тому що прикріпити до фільму кожен з них можна без проблем: в сюжеті дуже мало натяків на те, хто буде обранцем, протягом усієї стрічки шанси у двох добрих молодців приблизно однакові. На думку автора даної рецензії, той варіант, який врешті-решт обрала студія, ще й найгірший з трьох, враховуючи характери і динаміку стосунків між персонажами.

this-meams-war2.jpg

У [Візерспун->reeze-witherspoon] чималий досвід в романтичних комедіях, тому вона більш-менш переконлива і кумедна в ролі ділової працеголічки (в екшні її героїня участі практично не бере), хоча після “Оскара” подібна роль для неї – легка прогулянка. І [Харді->tom-hardy], і [Пайн->chris-pine] справляють однаково добре враження як герої екшн, а от з романтичного боку їх герої розкриваються зовсім по-різному. Пайн зображує досвідченого улюбленця жінок, хитрого і часом слизького, Харді втілює образ чоловіка самотнього, надійного і щирого. Однак протягом сюжету їх персонажі рухаються назустріч один одному: Пайн розуміє серйозність своїх почуттів, а Харді вчиться хитрувати. Знову ж таки, все зроблено для того, щоб інтрига залишалась до фіналу.

this-meams-war3.jpg

Якщо щось і знижує якість цієї стрічки, то це цілковита передбачуваність методів суперництва між агентами (спостереження, снодійне тощо) і сюжетної лінії, пов’язаної зі злочинцем (непогана, але дрібнувата роль Тіля Швайгера), який хоче помститися обом героям (бачите, ви вже знаєте, читаючи, як саме він це буде робити). В якійсь мірі становище рятує Челсі Хендлер в ролі сестри героїні, яка лізе в чуже життя з безглуздими порадами, які майже завжди все псують. Усі знайомі з подібним типажем відчують задоволення, коли вона отримає те, чого заслужила.

Підсумок: навряд чи варто порівнювати це кіно з “Правдивою брехнею”, а от з [“Містер і місіс Сміт”->mr-and-mrs-smith] – цілком, тільки тут стрілянини значно менше. Можна рекомендувати любителям комічних шпигунських пригод взагалі і фанам трьох головних виконавців.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *