Форсаж 9 (F9: The Fast Saga / Форсаж 9). Бойовик. США, 2021. Режисер Джастін Лін. У ролях: Він Дізель, Мішель Родрігес, Тайріз Гібсон, Кріс “Лудакріс” Бріджес, Джон Сіна, Джордана Брюстер, Шарліз Терон, Наталі Еммануель, Сунг Канг, Майкл Рукер, Хелен Міррен, Курт Рассел.
Домінік Торетто (Дізель) та його команда намагаються зупинити Джейкоба (Сіна), колишнього спецагента та брата Домініка, який хоче заволодіти винаходом, що дасть йому контроль над усіма комп’ютерами планети. Ворожнеча між братами існує давно, ще з часів, коли загинув їх батько…
Лін був призначений режисером у жовтні 2017 р. Сіна приєднався до акторського ансамблю у червні 2019-го. Зйомки проходили у червні-листопаді 2019 р. у Лондоні, Лос-Анджелесі, Тбілісі та Таїланді.
Зараз це важко уявити, але на початку нового століття “Форсаж” починався як відносно скромний бойовик про вуличні перегони, з кількома свіжими акторськими обличчями і ефектними карколомними трюками. На стадії третьої серії здавалось, що цей цикл картин розгубив разом з зірками увесь свій потенціал, проте у п’ятій стрічці він несподівано здобув друге дихання, крокуючи у напрямі жанру фільмів про велике пограбування, а далі взагалі переродився у майже “бондіану” з лиходіями, чиї плани загрожують усьому світу, грою спецслужб і фантастичними за масштабами екшн-сценами.
У дев’ятому “Форсажі” автори, здається, взагалі не намагаються надати подіям на екрані хоча б мінімальну вірогідність – і такий підхід, як не дивно, працює картині на користь. Наприклад, один сегмент в останній третині фільму відбувається у космосі і не має нічого спільного з реальною фізикою (і всім іншим), однак він сприймається зі зневажливою посмішкою: творці стрічки веселяться самі і з усіх сил намагаються веселити глядача, та ще й роблять це настільки без комплексів, що залишається просто піти їм назустріч.
Сентиментальний і трохи нав’язливий наголос на темі сім’ї ніколи не був сильною стороною “Форсажів”, не змінилась ситуація і цього разу. Нібито головний антагоніст злий переважно тому, що у нього сім’ї немає, і щойно він робить крок до зближення, як йому відразу надається шанс на виправлення. Що ж робити, якщо цей кіносеріал живе за такими правилами, можна лише з цим змиритися.
Дізель вкотре демонструє вже типовий для нього набір поз і виразів обличчя природженого героя екшн, але все це було, було і ще раз було. Усі члени його команди на своєму місці і працюють у тому ж режимі, що й у попередніх частинах, – знову ж таки, нічого нового, хоча це і не принципово погано (це стосується і Хана Лу Сунг Канга з його “несподіваним” поверненням). Джон Сіна в ролі брата Домініка і нібито центрального антагоніста демонструє виразну екранну присутність і, взагалі-то, нічого більше. Вінсент Сінклер і Фінн Коул у ролях юних братів Торетто досить переконливо розігрують сімейну драму, що переростає у багаторічну ворожнечу. Шарліз Терон продовжує радувати, ще раз підтверджуючи, що її Сайфер – найбільш вражаючий лиходій в усіх “Форсажах”. Хоча б тому, що їй сім’я не потрібна взагалі.
Підсумок: формула останніх “Форсажів” досі працює і залишається привабливою для публіки навіть у часи, коли відвідування кінотеатрів все ще є потенційною загрозою для здоров’я. За рівнем несерйозності ставлення авторів до подій на екрані дев’ятий фільм часом наближається до “бондіани” часів Роджера Мура, і саме це робить його легкою для сприйняття (хоч і довшою, ніж необхідно) розвагою, що переважно повторює пройдене, просто під гаслом “Більше! Масштабніше! Голосніше!”, і не збирається звертати з обраного шляху.