Скарлетт Йохансон (Scarlett Johansson / Скарлетт Йохансон) народилась 22 листопада 1984 р. у Нью-Йорку. Ii батько, датчанин за походженням, працював на Мангеттенi у галузi будiвництва, мати займалась вихованням дiтей – синiв Едрiана та Хантера i дочок Скарлетт i Ванесси. Скарлетт назвали на честь головноi героiнi “Вiднесених вiтром”.
Нiхто з родичiв Йохансон не мав вiдношення нi до кiно, нi до театру, i ii знайомство зi свiтом шоу-бiзнесу було зовсiм випадковим. Один з друзiв сiм’i порадив батькам вiдвести дiтей на якi-небудь проби, i тi вiдвели усiх чотирьох на кастiнг до рекламного ролика. Скарлетт тодi було сiм рокiв, однак з усього сiмейства на продюсерiв найбiльше враження справив старший син Едрiан. Дiвчинка не могла змиритись з тим, що брат обiйшов ii, i почала вiдвiдувати всi кастiнги пiдряд.
Закiнчивши театральний iнститут для молодi Лi Страсберга, Скарлетт дебютувала на сценi у позабродвейськiй виставi “Софiстика”, де ii партнером був Iтан Хоук. На кiноекранах вона вперше з’явилась у 1994 р., зiгравши Лауру Нельсон у стрiчцi “Норт” Роба Райнера. У трилерi “Справедливий суд” (1994) акторка виконала роль дочки героя Шона Коннерi, а у комедii “Якщо Люсi впаде” (1996) знялась разом з Беном Стiллером та Сарою Джессiкою Паркер. Завдяки ролi Аманди у драмi “Меннi i Ло” (1996) Лiзи Крюгер 12-рiчна Йохансон потрапила до списку номiнантiв на премiю “Незалежний погляд”; саме тодi ii помiтила Софiя Коппола, яка у той час тiльки починала думати про режисерську кар’eру.
У картинi “Шептун” (1998) Роберта Редфорда Скарлетт зiграла роль, вiд якоi вiдмовилась Наталi Портман, отримала високi оцiнки критикiв i була номiнована на премiю “Young Artist Award”. Ii наступними успiхами були роботи у фiльмах “Свiт привидiв” (2000) Террi Цвiгоффа, “Людина, якоi не було” (2001) братiв Коенiв та “Американська рапсодiя” (2001) Eви Гардос (остання картина принесла Скарлетт приз “Young Artist Award”). Своeрiдним вiдпочинком вiд серйозних ролей для юноi актриси стала фантастична стрiчка “Атака павукiв” (2002).
Йохансон маe репутацiю акторки, що граe персонажiв, старших себе за вiком. “Коли я знiмалась у “Шептунi”, менi було 12, а моiй героiнi – 14, – розповiдаe Скарлетт. – Пiд час зйомок “Свiту привидiв” менi було 15, а грала я 18-рiчну. Нiколи не бачила у цьому проблеми”. Не дивно, що у “Труднощах перекладу” Софii Копполи 18-рiчнiй актрисi вдалося створити переконливий образ молодоi жiнки Шарлотти, що встигла розчаруватись у шлюбi та й взагалi у життi. Ця роль принесла Йохансон нагороду бостонських критикiв, приз конкурсу “Проти течii” Венецiанського фестивалю, премiю Британськоi кiноакадемii i номiнацiю на “Золотий глобус”.
Пiсля закiнчення роботи над “Труднощами” акторка знялась у картинi режисера-дебютанта Пiтера Веббера “Дiвчина з перловою сережкою”. У цiй екранiзацii роману Трейсi Шевальe Скарлетт перевтiлилась у Грieт, служницю та музу Яна Вермеeра, знаменитого голландського художника XVII столiття (Колiн Фiрт). “Я дуже довго проходила проби, – згадуe Йохансон. – Приходила й читала монологи зi сценарiю, i коли мене спочатку не затвердили на роль, нiяк не могла заспокоiтися”. Насправдi iй не хотiли давати роль через суто фiнансовi проблеми, котрi врештi-решт вдалося розв’язати. Стрiчку демонстрували на кiлькох кiнофестивалях, а Скарлетт отримала ще одну номiнацiю на “Золотий глобус”.
Йохансон абсолютно байдужа до сучасних молодiжних хiтiв. “Йдеться про фiльми, де головнi героiнi, дiвчата зi спортивних груп пiдтримки, виходять замiж за королiв шкiльних випускних балiв? – смieться вона. – У мене e чимало друзiв, якi мрiють знятись у таких картинах, наприклад, в “Американському пирогу-7″. Але менi завжди щастило, я просто робила те, що менi подобалось”. Щоправда, нещодавно Скарлетт все ж таки зiграла у молодiжнiй комедii “Iдеальне пограбування” (iнша назва – “Вищий бал”). Цього року Йохансон з’явилась на екранах у комедii “Крута компанiя” з Деннiсом Квейдом i в розрекламованому бойовику Майкла Бея “Острiв” з Iвеном Макгрегором. У найближчих планах акторки – зйомки у стрiчцi “Наполеон i Бетсi”, до якоi вона сама написала сценарiй. Картина розповiдатиме про англiйку Бетсi, яка була свiдком останнiх рокiв життя Наполеона Бонапарта на островi Святоi Eлени.
Клевая баба!