Стрілок

Стрілок (Shooter / Стрелок). Бойовик. США, 2007. Режисер Антуан Фукуа. У ролях: [Марк Валберг->mark-walberg], Майкл Пенья, Денні Гловер, Рона Мітра, Раде Сербеджиа, Еліас Котеас, Кейт Мара, Джонатан Вокер.

Колишній армійський снайпер Боб Лі Своггер, ас у своїй справі, йде у відставку. Колишні боси вмовляють його виконати ще одне завдання. Своггер не здогадувався, що місія перетвориться на смертельну небезпеку: два тяжких поранення і статус втікача, якого шукає вся країна, не залишають сумнівів у тому, що героя хтось підставив…

Стрічку знято за бестселером Стівена Хантера “Точка зіткнення”. “Боб Лі Своггер – один з тих талановитих і сміливих героїв, які чомусь ніколи не виходять такими у кіно, хоча сценаристи і режисери їх постійно використовують, – каже Стівен Хантер. – Але я хотів, щоб він виглядав як реальна людина – усією його людяністю, складністю, сумнівами і страхами”. Перенести твір Хантера на екран доручили сценаристу Джонатану Лемкіну, який в якості джерела натхнення використав трилери 70-х про втікачів. Щоб краще зрозуміти героя, Лемкін навіть пройшов курси підготовки снайперів на приватній базі, де тренуються контрактники, які воюють в Іраку. Сценарист також консультувався з багатьма агентами ФБР, вивчав польову медицину.

Сценарій Лемкіна зацікавив Антуана Фукуа. Фукуа сподобались Боб Лі Своггер і його боротьба за своє життя протягом кількох коротких днів, що змінили його життя, ставлення до своєї країни і самого себе. Валберг для того, щоб стати схожим на свого героя, пройшов підготовку під керуванням морського піхотинця Патріка Гарріті, який належить до еліти снайперського світу. Гарріті поставився до завдання з усією серйозністю і організував актору інтенсивні тренування в таких польових умовах, що навіть цьому тренованому атлету прийшлося нелегко. Підготовка почалась в інституті “Фронт-сайт” поблизу Лас-Вегасу, штат Невада, де Валберг пройшов курс, який включав у себе, крім усього іншого, стрибок з найвищої башти Америки.

Один з найбільш візуально красивих моментів стрічки – сходження на льодовик, де у Своггера призначено зустріч з людьми, готовими допомогти йому. Цей епізод знімали на Райдужному льодовику в Британській Колумбії, у чудовому природному ландшафті, абсолютно непридатному для зйомок фільму. Дістатися туди можна було тільки на гелікоптері, тому першою задачею було переправити туди знімальну групу на цілих п’ять днів: гелікоптери можуть взяти тільки 4-5 чоловік за раз, тоді як у групі було 70-80 людей і багато важкого обладнання – і це враховуючи те, що пілоти не можуть літати більше визначеної кількості годин. Крім того, потрібно було враховувати кількість одягу, яку повинен мати при собі чоловік, щоб вижити кілька днів у тих умовах, а також можливість елементарних гігієнічних процедур.

Складні сцени з гелікоптерами, стрільбою і великими вибухами знімали у містечку Мішн поблизу Ванкувера, де за сценарієм знаходиться гірське ранчо Своггера. Саме тут координатор трюків Джон Стоунхем та команда спеціалістів з візуальних ефектів проявили себе, організувавши цілу низку вибухів, що додали фільму інтенсивності.