Господар морів: На краю землі (Master and Commander: The Far Side of the World / Хозяин морей: На краю земли). США, 2003. Режисер Пітер Уїр. У ролях: [Расселл Кроу->russell-crow], [Пол Беттані->paul-bettany], Біллі Бойд.
ICTV, субота 25 серпня, 20.00
Капітан Джек Обрі отримує завдання нейтралізувати фрегат, котрий значно перевершує його власний корабель за розмірами та чисельністю екіпажу. Після першої поразки у бою погоня за невловимим противником стає особистою справою героя, примушує його обігнути мис Горн і приводить на Галапагоські острови.
Двадцять романів британського письменника Патріка О’Браяна (1914-2000) про морські пригоди капітана англійського військового флоту Джека Обрі та його друга – лікаря, натураліста і шпигуна Стівена Мечуріна – під час наполеонівських війн мають в усьому світі не менше прихильників, ніж книги про Гаррі Поттера (тираж видання тільки у США становить п’ять мільйонів екземплярів). Легіони прихильників «Господаря морів» (назва першої книги і всього циклу романів) і чимало критиків вважають, що у світовій літературі небагато таких чудових розповідей про чоловічу дружбу, де до того ж докладно описується побут різних людей тієї епохи на суші та на морі. Романи перекладено майже на всі основні мови, і їх фанати давно ведуть дискусії про те, кого з акторів слід зняти в екранізації.
Австралійський режисер Пітер Уїр багато років пропонував голлівудським босам перенести твори О’Браяна на екран, віддавши головну роль Расселлу Кроу. «Час від часу продюсери питали, чи немає у мене проекту, який я хотів би реалізувати, – згадує постановник. – Я відповідав: лише один – пригоди британського військового корабля часів адмірала Нельсона. До появи на екранах «Гладіатора» відповіддю мені завжди було мовчання. А у 2000 році студія «ХХ сторіччя – Фокс» несподівано запросила мене «встати за штурвал» і вручила командирську шпагу».
Уїр вирішив почати не з першої книги, за якою неодноразово писали сценарії, а з десятої – «На краю світу», фабула якої є менш складною, ніж в інших. Режисер сам написав сценарій, збагативши його кількома сюжетними лініями та персонажами з інших романів серії і перетворивши американський фрегат «Норфолк» на французький «Ахерон». Кроу, який не читав творів О’Браяна, спочатку відмовився грати Обрі. «Потім я почав прокидатися вночі з думкою: що ж я роблю? – зізнається лауреат «Оскара». – Адже я все життя мріяв працювати з Уїром». Расселл ознайомився з усіма 20 книгами про капітана Джека, примусив Уїра переписати сценарій, щоб якомога повніше показати стосунки героя з екіпажем, і зламав увесь свій робочий графік, намагаючись встигнути на зйомки, які запланували на початок літа.
Роль доктора Мечуріна постановник доручив Полу Беттані («Ігри розуму»). З-поміж інших виконавців найвідомішим є Біллі Бойд, який зіграв хоббіта Піппіна у «Володарі перснів». Для того, щоб набрати 300 чоловік у масовку та на другорядні ролі, помічники режисера переглянули проби майже семи тисяч претендентів. Сам Уїр поїхав до Лондона, а потім у Польщу, сподіваючись у портових Сопоті та Гданську знайти виснажених людей, які могли б зобразити у фільмі хворих цингою матросів. 100 чоловік для команди ворожого корабля підібрали в останню чергу. Масовка виявилась інтернаціональною: американці, поляки, скандинави, іспанці і навіть декілька африканців з Сенегалу.
Бюджет картини склав 135 млн. доларів. Місцем зйомок обрали Мексику, оскільки саме там, у Росаріто, у філіалі «Фокса» знаходиться побудоване для «Титаніка» бетонне водоймище. Його площа – 33,5 тисяч кв. м, обсяг – 60 млн. літрів, вартість оренди – 270 тисяч доларів на місяць. Басейн розташований на березі океану і обслуговується 50-метровим підйомним краном, який використовується для монтажу потрібних конструкцій у воді та для встановлення камер і освітлення. На дні водоймища є гігантський шарнірний пристрій, котрий дозволяє хитати у різні боки встановлений на ньому «корабель»; за допомогою розташованих поруч вентиляторів можна знімати ураганний вітер, а чотири ємності 15-метрової висоти забезпечують хвилі будь-яких розмірів.
Роль корабля Обрі – фрегату «Сюрприз» – «виконав» найбільший у США «дієздатний» 28-гарматний трищогловик «Роза». Орендований студією за 1,5 млн. доларів корабель прийшов з Бріджпорта (Коннектікут), де був морським музеєм, у мексиканське портове місто Енсенада. Звідти замаскована під британський військовий корабель початку ХІХ століття «Роза» вийшла у відкритий океан зі своєю командою та акторами на борту, позуючи для панорамних планів. Тим часом у басейні Росаріто побудували другий «Сюрприз» довжиною 55 м (для палубних епізодів) та великий макет ворожого корабля (для сцен абордажу та бою на борту). У створенні стрічки також брав участь австралійський парусник «Індевор», який на замовлення «Фокса» знімав океан біля мису Горн.
Картина не стала великим хітом сезону, тому й не започаткувала новий кіносеріал, як сподівалась студія. Ставлення до неї Кіноакадемії теж було доволі прохолодним, хоча стрічка й отримала чимало номінацій. Попри це, любителі старомодних фільмів про морські пригоди отримають справжнє задоволення, і прихильники таланту Кроу теж не будуть вважати свій час змарнованим.