Пінгвіни містера Поппера

Секрет цього фільму простенький – хто ж відмовиться подивитись на кумедні витівки симпатичних звіряток чи пташок, як у даному випадку? Особливо коли це пінгвіни? І на те, як від них з усіх сил намагається не відстати за артистизмом знаменитий комедіант? Особливо коли це [Джим Керрі->jim-carrey]?

poppers-penguins1.jpg

Незважаючи на його старання, пінгвіни все ж таки крадуть шоу – у них багато екранного часу, і їх навчили багатьох цікавих трюків, навіть враховуючи те, що деякі з них, швидше за все, домалювали за допомогою комп’ютерних технологій. Керрі же за час, який минув з моменту розквіту його слави, частково втратив свою божевільну енергію, проте навчився грати значно краще, ніж у своїх перших хітах на кшталт “Ейса Вентури”. Він виглядає природно і в сімейних сценах, і в сценах на роботі – можливо, навіть занадто природно. Справа у тому, що за сюжетом герой повинен був пройти хоча б мінімальну еволюцію від кар’єриста до сім’янина. Але Керрі виглядає чудовим сім’янином вже на початку картини: видно, що він щиро любить і дітей, і колишню, і причин їм не бути разом на поверхні немає. А кар’єризм свого персонажа Джим подає настільки весело й винахідливо, що сприймається він без жодного негативу: цей герой просто народжений для такої роботи.

poppers-penguins2.jpg

Мабуть, автори відчували, що драматична напруга сценарію вийшла мінімальною, тому підкинули туди незначні проблеми на роботі і лінію із зоопарком, яка дає можливість героям побігати у фіналі. В обох випадках, на жаль, вийшло передбачувано: скільки разів в американських комедіях хоча б останніх десяти років герой відмовлявся від вигідної угоди за крок до перемоги або кидався рятувати чотириногого улюбленця? Хоча сцени розмов головного героя з його босами (і потенційними партнерами) запам’ятає кожен, у кого є начальство: герой Керрі дозволяє собі досить ризикований рівень жартів, а його босам на це начхати – поки ця людина приносить їм гроші, вони стерплять будь-яке глузування.

poppers-penguins3.jpg

От і виходить, що відбувається у фільмі дуже небагато подій, і при цьому він світиться позитивом. Добре, що “фабрика мрій” щороку влітку старається розбавляти потік важковаговиків-блокбастерів подібними картинами: як кажуть в народі, не “Трансформерами” єдиними… Затишне й добре сімейне кіно, на яке можна повести навіть наймолодших, – пінгвіни точно сподобаються усім.

1 коментар для “Пінгвіни містера Поппера”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *