Сюжет “Білосніжки” майже кожен знає з дитинства, хоча б тому, що її екранізували безліч разів. Адаптація Сінха не може похвалитися оригінальним чудернацьким баченням варіанту братів Флейшерів або ж класичною довершеністю картини Діснея, але це цікава й кумедна версія, сучасна за розстановкою сил і водночас старомодна за чистотою почуттів.
Королева у виконанні Робертс – зовсім не ірраціональне втілення зла, а егоїстична і насправді не дуже розумна жінка (якщо її може обдурити навіть дурень-помічник), яка хоче – всього-навсього – кохання і влади, не зупиняється ні перед чим, щоб ці дві речі отримати, а от втримати потім ні те, ні інше не може. В її характері вистачає щирого, майже симпатичного цинізму, і при цьому з усіх персонажів вона насправді найвразливіша, тому й будує навколо себе мури влади й безжалісності. Відчувається, що актриса отримувала від ролі чимале задоволення, і це задоволення передається глядачам.
Білосніжка (слід підкреслити – ЦЯ Білосніжка) стала виграшною роллю для [Лілі Коллінз->lily-collins], давши їй можливість показати і непересічну вроду, і темперамент, і гумор, і природність гри: те, що вийшло у неї, краще назвати не “грати принцесу”, а “бути принцесою”. Зовсім не беззахисна і часом непідробно відважна юна героїня опиняється у ситуаціях, які ставлять традиційний сюжет казки догори ногами, час від часу просто міняючись ролями зі своїм “рятівником”, принцом. Роль останнього вимагала від [Армі Хаммера->armie-hammer] не лише гумору, а й, можна сказати, відваги, оскільки якраз йому випало в деяких сценах грати безпорадного дурника (взагалі “собаче кохання” – найслабше місце стрічки, хоча пошук способів боротися з ним доволі смішний). Натан Лейн, як завжди, переконливо кумедний у ролі нещасливого помічника Королеви, і абсолютно всі виконавці ролей “гномів” створили виразні характери, що запам’ятовуються.
Підсумок: енергійна комедійна фантазія, де змішані казка, пригоди, гумор, мотиви інших відомих сюжетів і анархічний дух. Навіть один музичний номер є, у стилі швидше Боллівуду, ніж Голлівуду. Рекомендується любителям казок навиворіт на кшталт [“Шрека”->shrek], хоча акторські роботи мають шанс розважити, фактично, будь-кого.