Фільм 43

Почати можна з того, що це кіно не рекомендується переглядати з дітьми. І з батьками. І з шкільними вчительками. І ще з кількома категоріями населення. Кому ж це можна дивитися? Переважно молодим хлопцям і дівчатам, які передивились чимало комедій на кшталт витворів [Сендлера->adam-sandler] або тих самих Фареллі і спокійно сприймають їхній тип гумору.

movie43_1.jpg

Це зовсім не означає, що стрічка не має шансів хоча б трохи здивувати їх також. Не окремі, а більшість жартів побудовані навколо речовин, що виділяються нижче поясу (з обох боків), пропонується докладний усний опис (або часткова демонстрація) статевих органів, а також дуже красномовні натяки на інцест, педофілію, зоофілію та інші чудові речі.

Одним словом, весело.

movie43_2.jpg

Більшість комедій такого типу автор цієї рецензії оцінює за принципом: чи існував би фільм, якби з нього оце все викинули? Часом відповідь буває “так, навіть став би кращим”. У випадку з “Фільмом 43” – велике однозначне “ні”. Бо він саме з усього цього складається. Викидаємо те, про що написано у другому абзаці, – і залишиться, мабуть, хвилин 20 екранного часу, причому ніяк не пов’язаних одна з одною, адже картина складається з коротеньких сюжетиків.

Чи смішне це кіно? Для адептів подібного гумору – безперечно. Завдяки своїй структурі стрічка рухається вперед дуже швидко, не даючи глядачам нудьгувати. Молодь у залі львівської “Планети кіно” сміялася дуже часто (а потім у маршрутці обговорювала окремі сюжети, особливо з [Вінслет->kate-winslet] і [Джекменом->hu-jackman]), хоча і їм не завжди вірилося у те, що вони бачать (вигуки на кшталт: “Що, з мамою?!”).

movie43_3.jpg

Все ж таки “Фільм 43” нагадує і про деякі істини. Наприклад, про те, що серіал про Бетмена з Адамом Вестом ще довго живитиме фантазію пародистів. Або про те, що у кар’єрі [Гелі Беррі->halle-berry] [“Хмарний атлас”->cloud-atlas] – виняток, який підтверджує правило. Чи про те, що [Анна Феріс->anna-faris] – героїчна жінка.

Чи вистачає цих істин, що назвати “Фільм 43” художнім фільмом? Ні, не вистачає. Але кіно і не намагається їм бути – це збірка скетчів, з’єднаних дуже умовним основним сюжетом з юними клонами Джея і Боба.

Підсумок: має шанс сподобатися тим, хто не проти подивитись комедію з дуже великою кількістю зірок у дуже маленьких ролях, які жартують на теми, перелічені у другому абзаці. Але не кажіть, що вас не попередили.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *