Не можна сказати, що в Голлівуді бракує фільмів з відверто абсурдними сценаріями. Зовсім ні, вони виходять щороку в достатній кількості. Однак “Аудитор” з усіх сил намагається поставити новий рекорд у цьому напрямку, залишаючи позаду якщо не всі, то дуже багато цьогорічних смішних (не в хорошому сенсі) стрічок усіх жанрів.
Один з головних недоліків картини, крім сценарію, – це недостатня визначеність жанру. Якщо б це був чистий бойовик-трилер, було б тільки півбіди. Проте “Аудитор” з усіх сил намагається бути хоча б в якійсь мірі ще й драмою про людину, яка страждає через те, що не вписується у навколишній світ, а потім з’являється ще й романтична лінія, яка (незначний спойлер) нікуди не приводить. В результаті фільм вийшов дуже затягненим, перевантаженим додатковими сюжетними лініями, заплутаними флешбеками та не завжди потрібними другорядними персонажами.
Для стрічки, головним героєм якої є аутист, геніальний бухгалтер, що працює на різні злочинні організації, і безжальний непереможний месник в одній особі, “Аудитор” сприймає себе занадто серйозно, намагаючись викликати співчуття до людей з вадами розвитку. Дві третини фільму переглядаються ще більш-менш, переважно завдяки непогано поставленим бойовим сценам, але чим ближче до фіналу, тим більше потяг сходить з рейок. Спочатку герой Дж. К. Сіммонса, лінія якого не має ніякого відношення до центрального сюжету, а потрібна лише для того, щоб розповідати про минуле головного героя, виголошує довгий монолог, дочекатися кінця якого вкрай важко. А далі починається справжня комедія в індійському стилі, коли ми нарешті розуміємо, навіщо у картині ще один другорядний персонаж. Швидше за все, автори вважали, що це виглядатиме драматично й зворушливо, але глядачі у львівській “Планеті кіно” торгівельно-розважального комплексу “King Cross Leopolis” чесно реготали.
[Аффлек->ben-affleck] – це, звичайно ж, не [Дастін Хоффман->dustin-hoffman] (подібне порівняння в даному випадку не може не виникнути), однак і завдання у нього трохи інше. У ролі аутиста актор виглядає в достатній мірі автентично, і він цілком переконливий у сценах з бійками і стріляниною, тому, якби не жахливий сценарій, “Аудитор” міг би стати міцним бойовиком вище середнього рівня. І Сіммонс, і Бернтал добре роблять свою справу, проте сценарій практично не пропонує гідного їх матеріалу, а в найгіршому становищі опинився [Літгоу->john-litgow] у жалюгідній ролі одновимірного багатого лиходія. Більш-менш живою виглядає тільки [Кендрік->anna-kendrick], яка зробила з теж невдячною роллю дівчини, яку рятують, усе, що могла, і навіть трішки більше.
Підсумок: слабенький, незважаючи на хороший акторський ансамбль, трилер-бойовик з абсурдним і вкрай перевантаженим зайвими елементами сценарієм. Проте він знову доводить, що Бен може бути гідним екшн-героєм і навіть цікавим актором.