Богемна рапсодія (Bohemian Rhapsody / Богемная рапсодия). Музична біографічна драма. США, 2018. Режисери Декстер Флетчер та Браян Сінгер. У ролях: Рамі Малек, Люсі Бойнтон, Гвілім Лі, Бен Харді, Джозеф Маццелло, Майк Маєрс, Ейдан Гіллен, Том Холландер, Аллен Ліч, Аарон Маккаскер.
З 1 листопада стрічку “Богемна рапсодія” можна переглянути у Львові у комплексі “Планета кіно”.
Стрічка охоплює 15 років з життя лідера групи “ Queen” Фредді Мерк’юрі, починаючи із зустрічі Фаруха Булсара (Малек) з двома музикантами, які щойно залишились без вокаліста. Герой змінює своє ім’я і життя, наближаючись до світової зоряної слави…
Без сумніву, “Queen” та їх музика заслуговують на добрий біопік. Без сумніву, Фредді Мерк’юрі заслуговує на висококласне виконання його ролі талановитим актором. У випадку з “Богемною рапсодією” ми однозначно отримали друге. Щодо першого ж є певні сумніви.
Фільм поганим назвати не можна, але він як дві краплі води схожий на десятки йому подібних за тематикою. Часом його навіть хочеться назвати “біопіком про рок-зірку для чайників”. Герой починає з низів, діє всупереч бажанням своєї сім’ї і призначеній йому долі і в результаті досягає першого успіху. Герой завойовує популярність, поступово заробляючи зіркову хворобу. Герой наближує до себе підлих підлабузників і відштовхує справжніх друзів. Герой руйнує себе алкоголем і наркотиками, поступово опускаючись на дно. Герой, отямившись, вибачається, налагоджує зруйновані стосунки і повертається в ідеальну творчу форму. Ось, власне, і все.
Картина дуже добре показує творчий процес, неодноразово підкреслюючи, що внесок в успіх робили усі музиканти, не тільки Фредді: сцени, в яких народжуються знамениті пісні, сповнені магнетичної енергії. Концерти відтворені теж чудово, з необхідним масштабом і рівнем віддачі акторів (звичайно, пісні “Queen” самі по собі роблять дві третини справи). Але щойно стрічка перемикається на життя звичайне, вона губить свою харизму і, можна сказати, своє обличчя.
Втім, головного виконавця це майже не стосується: Малек залишається живим і дихаючим Фредді протягом усього фільму, а не просто актором, який дуже вдало копіює знаменитість. Справа не лише в рухах, поглядах, характерних манерах і зірковій браваді – це роль, в яку вкладено душу і яка, безумовно, гідна “оскарівської” номінації. Шкода, що світ навколо настільки яскравого образу вийшов настільки банальним, і все через стандартний, усіяний всім відомими кліше сценарій.
Актори на ролі інших членів групи підібрані добре, от тільки уваги їм у стрічці приділено зовсім небагато, в результаті вони зводяться до просто друзів-колег з різним темпераментом. Так само друзі-коханці Мерк’юрі чітко діляться на хороших і поганих. Роль Мері Остін зводиться до просто єдиної хорошої (або просто єдиної) жінки в житті головного героя, якій він не може подарувати справжнє щастя, хоча Бойнтон робить усе, що може, з запропонованим матеріалом.
Підсумок: чудова акторська робота у переважно пересічному фільмі – явище досить традиційне, і все ж таки хотілося б, щоб настільки легендарній групі було присвячене по-справжньому неординарне кіно. Його заслуговують і Мерк’юрі, і Малек. Втім, “Богемна рапсодія” все одно принесе задоволення – просто тому, що там звучать усі найвідоміші пісні “Queen”, і бездоганно відтворений знаменитий концерт Live Aid закінчує фільм на високій ноті.