Рона Мітра (Rhona Mitra / Рона Митра) народилась 9 серпня 1976 р. у Лондоні. Її мати – ірландка, а батько, індієць за походженням, був досить відомим хірургом у себе в країні. Така суміш крові вплинула на зовнішність актриси, ефектну й загадкову. Рону виховували у жорстких католицьких традиціях: вона рано втратила батька, але мати постійно стежила за її поведінкою. У 1984 р. Рона з’явилась на телебаченні в образі Сари Вікес у серіалі “Чисто англійське вбивство”; у цьому проекті вона продовжувала брати участь до 2008 р.
У 1997-му Мітру помітили агенти компанії “Ейдос”. До того часу акторка вже встигла попрацювати у таких серіалах, як “Жага слави”, “Нас п’ятеро”, “Людина, яка примушувала чоловіків ревнувати”. Роні запропонували виступити в якості моделі героїні комп’ютерної гри “Лара Крофт”. Мітра позувала на таких престижних комп’ютерних виставках, як “ECTS” та “E3”. Подейкували, що для того, щоб більше відповідати образу Лари, актриса збільшила груди і зробила кілька інших пластичних операцій. Рона не стала спростовувати чутки про збільшення бюсту, з іншими ж припущеннями не погодилась.
У жовтні 1997 р. Мітра звільнилась з “Ейдосу”. Причиною цього була популярність акторки, яка помітно зросла: керівництву компанії здавалось, що вона вже почала затьмарювати Лару Крофт. Через рік Рона зіграла Шахерезаду у картині “Перший лицар при дворі Аладдіна”, знялась у стрічках “Круп’є” та “Чернець Доусон”. У 1999-му актриса виконала ролі Кіри у фільмі “Беовульф” і Джульєтт у картині “Як виховувати гібонів”, а наступного року перевтілилась у жертву маніяка в фантастичному трилері Пола Верховена “Невидимка”. Серед інших фільмів, у яких Мітрі діставались помітні ролі: “Хлопчик у коробці”, “Стрілець”, “Загруз у тобі”, “Життя Дейвіда Гейла”, “Стильна штучка”, “Прибрати Картера”. Рону можна було побачити у серіалах “Юристи Бостона”, “Спартак”, “Схрещування Гідеона”, а також у “Практиці” (1997-2004) у ролі Тари Вілсон та в “Частинах тіла” (2003-2008), де актриса зіграла Кіт Макгроу.
Любителі кіно запам’ятали Мітру у трилері “Шосе смерті” (2003) Роберта Хармона та у містичній стрічці “Фатальне число 23” (2007) Джоела Шумахера, однак про її справжній зоряний потенціал почали говорити тільки після фантастичного бойовика “Судний день” (2008) Ніла Маршалла. Критики писали, що Рона перетворила цю антиутопію на свій бенефіс і майстерністю у володінні холодною зброєю та керуванні авто затьмарила попередніх кіногероїнь на кшталт [Міли Йовович->mila-jovovich]. Не дивно, що саме Мітру запросили на головну роль у [третій серії “Іншого світу”->underworld-3], кривавої саги про багаторічне протистояння вампірів та вовкулаків.