Джон Туртурро (John Turturro / Джон Туртурро) народився 28 лютого 1957 р. у Брукліні. Його батьком був Ніколас Туртурро, будівельник, який іммігрував з Джовіназзо (Італія) у шестирічному віці і брав участь як морський військовий у першому дні вторгнення в Нормандію. Матір Джона, Кетрін, була непрофесійною джазовою співачкою, яка працювала на воєнно-морському заводі під час Другої світової війни. Майбутній актор отримав виховання у дусі католицизму. Коли йому було шість років, сім’я перебралась у район Роздейл у Квінсі в Нью-Йорку. Туртурро вивчав драму в державному університеті Нью-Йорка і став магістром витончених мистецтв в Єльській драматичній школі.
Першою роботою Джона в кіно стала маленька роль “людини за столом” у високо оціненій критиками біографічній драмі Мартіна Скорсезе “Скажений бик” (1980). Актор зіграв головного персонажа у постановці Джона Патріка Шенлі “Денні і глибоке синє море” на конференції драматургів у Театральному центрі Юджина О’Ніла у 1983 р. Наступного року він повторив свою роль за межами Бродвею і виграв театральний приз “Обі”. Гра Туртурро у фільмі “П’ять кутів” вразила режисера Спайка Лі настільки, що він зробив Джона членом акторської команди своєї комедії “Роби як треба”. Ця картина стала першим результатом їх спільної діяльності, яка породила такі стрічки, як “Більше хороших блюзів” (1990), “Лихоманка джунглів” (1991), “Дівчина № 6” (1996), “Його гра” (1998), “Криваве літо Сема” (1999), “Вона ненавидить мене” (2004).
Туртурро чудово працює як в комедії, так і в драмі, і цю якість часто використовують брати Коени, у яких актор знявся у фільмах “Перехрестя Міллера” (1990), “Бартон Фінк” (1991), “Великий Лебовськи” (1998), “Брате, де ти?” (2000). Саме співпраця з Коенами принесла лицедію головний приз Каннського кінофестивалю 1991 р. У 1992-му Джон запропонував власну версію ролі Гроучо Маркса у стрічці “Недоумки”, яка базувалася на сюжеті класичної комедії 1935 р. “Ніч в опері”. Він також виконав помітні ролі у кількох фільмах з Адамом Сендлером, зокрема “Мільйонер мимоволі” (2002), “Керування гнівом” (2003) та “Не жартуйте із Зоханом!” (2008). У трилері “Таємне вікно” (2004) актор перевтілився у загадкового Джона Шутера, який переслідує письменника у виконанні Джонні Деппа. Туртурро став гостьовою зіркою серіалу “Дефективний детектив”, виконавши роль Амброуза Монка, ексцентричного брата Едріана, за яку отримав премію “Еммі”.
Джон виступив продюсером, режисером і актором у фільмі “Ілюміната” (1998), де також знялась його дружина Кетрін Боровіц. Він був сценаристом і постановником стрічки “Кохання і сигарети” (2005). Серед найпомітніших акторських робіт Туртурро останніх років – Рей Брокко, права рука засновника ЦРУ, у “Хибній спокусі” та агент Сіммонс у двох частинах [“Трансформерів”->transformers].