КіноБлог

Вєра Фарміга (Vera Farmiga / Вера Фармига) народилась у 1973 р. в сім’ї українських емігрантів, де, крім неї, було ще шестеро дітей. Хоча її дитинство пройшло у Нью-Джерсі, Вєра відчуває себе українкою: до шести років вона жила в українській спільноті і була практично ізольована від усього американського. В дитинстві вона говорила тільки українською мовою і вчила українські пісні й танці. У ті дні, коли в Києві згадували трагедію Чорнобиля, Фарміга побувала там і з подивом зрозуміла, що добре пам’ятає рідну мову.

Колись Вєра хотіла стати оптиком, однак потім зацікавилась лицедійством, закінчила школу візуальних та виконавчих мистецтв і у 1996 р. почала грати на сцені. У 1997 р. вона отримала роль у телефільмі “Роуз Гілл”. Того ж року під час зйомок у серіалі “Рев” Фарміга познайомилась з французьким актором Себастьяном Роше і вийшла за нього заміж, проте їх шлюб невдовзі розпався. Перший успіх очікував акторку у картині “15 хвилин слави” з Робертом Де Ніро та Едвардом Бернсом. З того часу вона стабільно знімається: на її рахунку стрічки “Лялька” (2002), “Маньчжурський кандидат” (2004), “Янголи з залізними зубами” (2004), “Біжи, не озираючись” (2006).

Мартін Скорсезе взяв Фармігу на роль у трилері “Відступники” без проб та прослуховувань. Він звернув увагу на Вєру ще тоді, коли актриса прийшла пробуватись у його фільм “Зціляти мерців” (1999). Тоді їй не вдалось отримати роль, але, за словами Фарміги, між нею і режисером відразу виникло дивовижне взаєморозуміння. “Пройшло сім років – і Марті подзвонив мені на мобільний телефон і запросив на репетиції “Відступників”, - згадує акторка. За сім років багато чого змінилося. У 1999-му Вєра робила перші кроки в кіно, а зараз має у своєму доробку ролі у понад 20 фільмах. У 2005 р. вона отримала премію лос-анджелеських критиків і приз фестивалю “Санденс” за роботу у картині “До останньої межі”. Наступного року, крім “Відступників”, Фарміга знялась у драмі Антоні Мінгелли “Злам і вторгнення”. У 2007-му на екрани вийшли відразу чотири стрічки за участю актриси: “Квід Про Кво”, “Етап”, “Джошуа” та “Назавжди не буває ніколи”. Вєра зіграла дружину нацистського коменданта (Дейвід Тьюліс) у картині “Хлопчик у смугастій піжамі” (2008) і виконала роль Еріки Ван Дорен у політичному трилері “Нічого, крім правди” (2008), за яку її висували на здобуття премії “Вибір критиків” як найкращу актрису ролі другого плану. Цього року Фармігу номінували на “Золотий глобус” за гру у драмі “Мені б у небо”, де її партнерами були Джордж Клуні, Анна Кендрік та Мелані Лінскі.

“Я не прагну грати сильних героїнь, - каже акторка. - Мене інтригують слабкі жінки. Але що робить їх слабкими? Чого вони бояться, чого прагнуть? Чи можуть вони рішуче вплинути на власне життя? Мене приваблює неоднозначність персонажів, їхній внутрішній світ”.