Кетрін Бігелоу (Kathryn Bigelow / Кэтрин Бигелоу), єдина дитина менеджера на фабриці фарб та бібліотекарки, з дитинства захоплювалась живописом. “Мій тато чудово малював мультиплікаційних героїв, – згадує вона. – Він мріяв стати карикатуристом, але у нього нічого не вийшло. Я страшенно хвилювалась за нього. Напевно, частково я захопилась мистецтвом, щоб компенсувати його мрії, що не збулися”.
Бігелоу вивчала живопис в інституті CalArts, потім переїхала в Нью-Йорк і вступила до концептуальної арт-групи Art & Language, а далі по-справжньому зацікавилась кіно. Під час навчання в Колумбійській кіношколі вона стала прихильницею зарубіжних режисерів, таких, як Пазоліні і Фассбіндер. Проте якось за один вечір Кетрін переглянула два американські фільми – “Злі вулиці” [Мартіна Скорсезе->martin-scorcese] та “Дику банду” Сема Пекінпа. Раптом вона зрозуміла, що їй набридли розумні деконструктивістські та семіотичні теорії, що кіно можна знімати більш живим та енергійним способом, і це стало її джерелом натхнення.
У фільмографії Бігелоу багато стрічок з типово “чоловічими” сюжетами. Її перша повнометражна робота “Без кохання” (1982) розповідала про банду байкерів. Кетрін також створила фільм жахів “Майже повна темрява” (1987) про вампірську сім’ю, яка тероризує американське селище, трилер “Блакитна сталь” (1989) про протистояння жінки-поліцейського (Джемі Лі Кертіс) та маніяка-вбивці і бойовик “На гребені хвилі” (1991) про двобій між поліцейським ([Кіну Рівз->keanu-reeves]) та харизматичним грабіжником (Патрік Свейз), який захоплюється серфінгом. Кожна нова стрічка Бігелоу не схожа на попередню. “Я завжди шукаю щось нове, – каже режисер. – Більш за все мене приваблюють незвичні, оригінальні персонажі, в чиї душі мені хотілося б влізти”. Після того, як “На гребені хвилі” став культовим фільмом, трупа Northwest Film Forum в Сіетлі здійснила унікальний експеримент: поставила виставу “На гребені хвилі – живцем”, яка йшла у місцевому театрі два місяці з аншлагами. Оригінальність постановки полягала у тому, що виконавця ролі Рівза вибирали з глядачів.
Деякі роботи Бігелоу, наприклад, “Дивні дні” (1995) та “К-19” (2002), не мали великого успіху, однак режисер відмовляється обговорювати причини, чому глядачі залишились до них байдужими, – це, на її думку, справа аналітиків. Кетрін не працювала у великому кіно з 2002 р. За сім років, що минули з часу прем’єри драми “К-19”, вона поставила епізод серіалу “Карен Сіско” (2003) та восьмихвилинний рекламний фільм “Місія Зеро” (2007), який прославляє автомобілі марки Lamborghini. Її нова картина “Повелитель бурі”, знята за сценарієм журналіста й кінодраматурга Марка Боула, розповідає про загін саперів, які працюють в Багдаді після вступу до міста американських військ. Перед зйомками фільму Бігелоу зустрічалась з саперами і вивчала їх роботу. Вона спеціально взяла на головні ролі маловідомих акторів (Джеремі Реннер, Браян Джераті, Ентоні Маккі), щоб підвищити градус напруги у кадрі.