У першу чергу це кіно зацікавить, звичайно ж, прихильниць [Паттінсона->robert-pattinson]. Але ті з них, хто очікує побачити щось подібне до солодкого вампірчика, який нікого не їсть, будуть здивовані і, напевно, неприємно. Цього разу актор грає значно цікавішого персонажа, от тільки позитивним його не назвеш.
Роберт перевтілився у справжнього улюбленця жінок. Тоді як чоловіки не довіряють і заздрять йому, жінок будь-якого віку він зачаровує миттєво. Зовсім юні дівчатка з ним граються, дорослі жінки йому віддаються або віддають – свої гроші, талант або вплив. Завдяки цьому Жоржу, у якого інших здібностей немає взагалі, вдається дуже непогано влаштуватися у житті, використовуючи кількох дружин заможних і впливових парижан.
Роль чудово пасує до іміджу, що сформувався у актора завдяки “Сутінкам”, які принесли йому популярність переважно у жіночої аудиторії. Років 10 тому ця роль ідеально підійшла б [Ді Капріо->leonardo-di-caprio], проте той зміг побороти імідж красунчика, раз за разом граючи персонажів на межі. Однак шансів сподобатись глядачкам у Жоржа дуже мало, оскільки він не просто користується своїми знайомими, а й безжально зраджує їх в усіх можливих значеннях слова. Він бездарний, брехливий, егоїстичний і, як каже одна з героїнь, порожній. І Паттінсон грає його цілком переконливо – не видатна акторська робота, але образ, який запам’ятовується.
Жоржа оточують троє основних героїнь – усі чужі дружини. Найцікавіша з них дісталась [Умі Турман->uma-thurman] – вона точно народилась не в своїй епосі. Зараз з неї вийшов би відомий на весь світ журналіст або політик, а у Парижі XIX століття їй доводиться усім керувати через своїх чоловіків, які й рядка самі написати не можуть. Навіть удар – дрібну, але болючу підлість – вона тримає стійко, по-чоловічому. [Крістіна Річчі->christine-ricchie] зіграла дівчину щиро закохану, без амбіцій, готову пробачити, але гордість у неї теж є. [Крістін Скотт-Томас->christin-scott-thomas] виконала роль зразкової дружини, для якої спілкування з “хлопчиком” Жоржем стає першим походом наліво – і він, звичайно ж, позбавляє її розуму. З усіх трьох вона виглядає справжньою жертвою, бо її герой цинічно використовує для помсти. Усі три ролі зіграні чудово, і на тлі цих жінок Жорж Паттінсона дійсно виглядає пустим і жалюгідним – але в цьому і був задум.
Підсумок: дуже цікава костюмна драма, яку навіть часом можна назвати політичним трилером, з блискучим акторським ансамблем, який відмінно попрацював. Однак прихильницям Паттінсона слід пам’ятати, що цей його персонаж на симпатії публіки не претендує.