Здавалося б, картина Тільдума має усе необхідне для успіху: видовищний жанр, романтичні стосунки між персонажами і двоє зірок на вершині своєї популярності, які їх грають. Незважаючи на все це, результат назвати вдалим дуже важко.
Найголовніший недолік фільму у тому, що автори так і не вирішили, що вони роблять: трилер чи романтичну мелодраму. Головний герой опиняється в ситуації, якій однозначно не позаздриш: йому судилося прожити все життя на самоті в зорельоті, де решта людей знаходяться у стані штучного сну. Однак режисеру вдається видобути дуже мало саспенсу чи стану відчаю з цієї ситуації, оскільки герой виявляється дуже здоровою психічно людиною. Потім він робить річ, якщо вдуматися, жахливу і жорстоку: будить іншу людину, прирікаючи її на таку саму страшну долю. Звичайно ж, як чоловік у першу чергу, він вибирає в якості своєї Єви молоду красуню, життя якої перед тим уважно вивчає. Подібний сталкерський підхід мав би підвищити градус саспенсу, проте цього не відбувається: дії героя подаються як нібито й нормальні, а завдяки харизмі [Пратта->chris-pratt] здаються мало не виправданими.
Персонаж справляє враження нормального та привабливого і тоді, коли, приховуючи від пробудженої Аврори ([Лоренс->jennifer-lawrence] грає на нормальному середньому рівні, далеко від свого найвищого) свій маленький секрет, поступово зближується з нею – у той час, як мало бути зовсім навпаки. Стрічка обігрує це як звичайний і, фактично, неминучий роман. І навіть тоді, коли героїня дізнається правду і реагує саме так, як повинна реагувати, в сюжеті це не має жодних наслідків, оскільки виникає критична ситуація, яку доводиться вирішувати обом героям спільно. Картина свідомо уникає ризикованих і тому цікавих територій, пропонуючи замість цього стандартний спецефектний фінал, який суперечить дуже багатьом законам фізики і здорового глузду. [Фішберн->lawrence-fishburne] з’являється надто ненадовго, щоб якось вплинути на ситуацію, і розважає хіба що [Шин->michael-sheen] у ролі робота-бармена, котрий, як виявляється, собі на умі.
Підсумок: спроба комбінації трилера й романтики, що не працює як жоден з цих жанрів. Втім, популярність головних виконавців вже посприяла тому, що фільм переглянула більша кількість людей, ніж та, яку він заслуговує.