Капітан Америка: Чудесний новий світ (Captain America: Brave New World / Капитан Америка: Новый мир). Фантастичний бойовик / кінокомікс. США, 2025. Режисер Джуліус Она. У ролях: Ентоні Мекі, Харрісон Форд, Денні Рамірес, Шира Хаас, Тім Блейк Нельсон, Карл Ламблі, Джанкарло Еспозіто, Себастьян Стен, Лів Тайлер.
Сем Вілсон (Мекі), новий Капітан Америка, разом з друзями запрошений у Білий Дім, однак саме в цей момент відбувається замах на президента США Росса (Форд) та лідерів інших держав, що зриває підписання важливої угоди. Герой розпочинає власне розслідування, хоч представники влади і намагаються цьому завадити…
Сюжет фільму розроблявся наприкінці квітня 2021 р. Зйомки проходили з 21 березня до 30 червня 2023 р. на студії Trilith Studios в Атланті (штат Джорджия), а також у Вашингтоні. У червні назву змінили з “Новий світовий лад” на “Чудесний новий світ”. Стрічку намагались зробити більш приземленою, ніж більшість попередніх. У травні-листопаді 2024-го пройшли масштабні перезйомки після негативної реакції глядачів на тестових переглядах. Нельсон, який брав у них участь, казав, що вони повністю змінюють його роль у фільмі. Для фінальної бойової сцени у Вашингтоні було використано понад 300 кадрів зі спецефектами. Бюджет картини – 180 млн. доларів. Прем’єру кілька разів переносили.
Новий “Капітан Америка” за всіма ознаками був спробою Кевін Фейджа та компанії після кількох останніх провалів нагадати, що всесвіт Marvel може бути достатньо розважальним, здатним і пам’ятати найкраще з того, що було раніше, і впевнено рухатися вперед, в нові часи з новими (чи модифікованими знайомими) героями. І от питання, чи вийшло у них це.
Те, що було раніше, кіно пам’ятає і старанно не дає забути про це глядачу. Хоча все ж таки недостатньо старанно: якщо не знати спільну історію генерала Росса, його дочки і Халка, легко можна згубитися. Ще легше – якщо не знати, що власне це за чарівний острів, який так бажають всі нації світу (а той фільм дійсно дивилися далеко не всі). Публіці нагадують про події, які відбувались в численних марвелівських стрічках і серіалах, і при цьому йде вже традиційна “ненав’язлива” реклама того, що буде попереду. Слово “адамантій” має звучати знайомо, бо стрічок з Росомахою “Фокс” наробив чимало. І от тепер цей диво-метал переїздить і в цей всесвіт. Що це може означати, діти? Отож бо.
“Чудесний новий світ” намагається нагадати, зокрема, що марвелівський блокбастер може бути непоганим політичним трилером у стилі 1970-х, як “Перший месник: Друга війна”, в якому, власне, вперше з’явився на екрані Сем Вілсон, який нині доріс до звання Капітана Америки. Але підкинуті в інтригу краплі “Маньчжурського кандидата” не додають картині очікуваної ваги, напруга між афро-американським Капітаном, у якого є серйозно незадоволені владою в державі друзі, і нещодавно обраним президентом США залишається недовареною і ні в що цікаве не переходить: Marvel не може дозволити собі бути хоч трохи радикальним, тому що хоче завжди подобатися всім.
Єдине скільки-небудь цінне з того, що глядач отримує на виході, – це, власне, сам президент Росс у несподівано енергійному і емоційному виконанні Форда. Були побоювання, що його поява зведеться до камео з голосно розрекламованим задовго до прем’єри перетворенням і купою руйнувань. Проте саме перетворення і руйнування звелися до камео, роль же колишнього переслідувача Халка значно більша і складніша, і актор чесно в неї вклався. Звичайно, важко втриматися від злободенних жартів на тему, що це лише другий за небезпечністю з американських президентів (реального йому не переплюнути) і що бачити президента, здатного на розкаяння і тверезу виважену оцінку своїх невдач, – це сміливіша наукова фантастика, ніж перетворення на великого червоного монстра. Все це так і є, на жаль. Однак при всьому цьому робота Форда – найкраще з того, що пропонує останній “Капітан Америка”.
Все інше – на середньому рівні або нижче. Новий Капітан у виконанні Мекі має так само небагато нюансів, як Стів Роджерс, тому йому однозначно необхідна серйозна підтримка як з боку сценаристів, так і від екранних партнерів, і не можна сказати, що у нього тут є підтримка, достатня для успіху. Напарники як характери залишаються одновимірними, екшн-сцени надто схожі на те, що було багато разів раніше, і складається враження, що Вілсон, попри красномовну посаду, залишається легковаговиком і правильно сумнівається у тому, що йому вдасться зібрати і очолити нових Месників (хіба що вони будуть з тієї ж категорії супергероїв, що й він). Великий жартівник Альтрон, напевно, назвав би його ідеальним рабом: готовий забути про кривди від бездушної політичної машини і вірно служити їй як у першу чергу втілення нав’язуваних нею пропагандистських ідеалів. Лиходій Лідер Тіма Блейка Нельсона начебто й непоганий, особливо за невисокими марвелівськими стандартами, і грим вельми якісний, але несхожий він на того, з ким хотілося б продовжити знайомство. Халківські руйнування – те саме, що вже бачили й неодноразово, і років п’ятнадцять тому вони вражали значно сильніше (і, мабуть, навіть були намальовані старанніше). Хоча в Червоному можна впізнати Харрісона, і вже від цього весело.
Підсумок: ні, Marvel у жодному разі не хоче сваритися з президентом. Він знає, що президенти теж люди, і старанно намагається це донести до публіки. Marvel взагалі ні з ким не хоче сваритися (крім режисерів, які вважають себе великими творцями, але то інша пісня); напевно, в тому і проблема. Черговий сіренький простенький продукт широкого вжитку з однією вартою уваги акторською роботою… але надія на те, що всесвіт відродиться з пришестям Дума і поверненням Дауні, залишається. Надія, вона, самі знаєте.