Політична сатира – жанр досить поширений, але голлівудські стандарти накладають на нього певні обмеження. Відомі і комерційно успішні коміки не мають можливості розійтися у розрахованих на широке коло глядачів картинах так, як вони звикли це робити у програмах на кшталт “Прямого ефіру в суботу увечері”. Навіть Барон Коен у [“Диктаторі”->dictator] був значно менш зубастим, ніж звичайно. Однак час від часу результат виходить дуже непоганим.

