Після кількох проектів, які сприймались двозначно, тобто плюси і мінуси розподілялись у них майже порівну ([“Дежа вю”->deja-vu], “Захоплення підземки 123”), [Тоні Скотт->tony-scott] нарешті взявся за щось простіше і водночас гідне саме його таланту. Тому й результат сприймається на ура – видовищно, логічно, часом навіть розумно.

