Автор цієї рецензії з нетерпінням чекає часу, коли ж жадібні руки “фабрики мрій” дотягнуться до справжніх шедеврів дитячо-фентезійної літератури. Коли нарешті буде знято 300-мільйонну трилогію про Вінні-Пуха та його друзів і гіпер-екшн про пригоди Карлсона та його боротьбу з грабіжниками? І коли російський Москвалівуд нарешті зніме психологічний трилер (і римейк до того ж) “Незнайко у Сонячному місті”, з обов’язковим, ще більш моторошним сіквелом з підзаголовком “Повернення Калігули”? А поки що доводиться розважатись витворами відверто другорядними – хоча й від них, якщо не бути надто вимогливим, можна майже отримати задоволення.
