Чимало критиків порівнюють цей фільм з “Хрещеним батьком”, але спільного у них хіба що масштабність та довга тривалість (якщо скласти разом обидві частини “Ворога”, які прокатники розумно розділили). Новий французький гангстерський епос більше напрошується на порівняння з “Бонні і Клайдом”, і зовсім не тому, що однією з численних супутниць на заплутаному життєвому шляху Жака Меріна була така ж, як він, шибайголова-злодійка. Просто Мерін, як і герої класики Артура Пенна – аутсайдер не лише в суспільстві, а й у кримінальному світі, на відміну від Дона Корлеоне, який без проблем знайшов для себе зручне й тепле місце.
