Iмперiя вовкiв

Iмперiя вовкiв (L’Empire des loups / Империя волков). Трилер. Францiя, 2005. Режисер Крiс Наон. У ролях: Жан Рено, Жослiн Куiврен, Арлi Ховер, Лаура Моранте, Фiлiп Дю Жанеран, Арно Дюлерi, Вiнсент Грасс, Жан-Мiшель Тiнiвеллi.

Молодий полiцейський Поль розслiдуe низку жахливих вбивств в турецькому кварталi Парижу. Намагаючись зрозумiти, хто i навiщо мучить i вбиваe дуже подiбних одна до одноi жiнок, вiн змушений звернутись по допомогу до старого полiцейського з поганою репутацieю. Разом вони переслiдують невловимого вбивцю, не пiдозрюючи, що iх самих переслiдуe загадкове угрупування “Сiрi вовки”.

Стрiчку знято за романом i сценарieм Жана-Крiстофа Гранже, автора “Багрових рiк”. Цього разу вiн змiшав два сюжети, що базуються на його репортажах тих рокiв, коли вiн був журналiстом: перший з них пов’язаний з новими технологiями, за допомогою яких можна манiпулювати людським мозком, другий розповiдав про турецьке злочинне угрупування “Сiрi вовки”. Книгу було написано у 2001-2002 рр.; Гранже запевняe, що 80% фiльму вiдповiдають першоджерелу. Бюджет склав 24 млн. eвро. Режисером виступив Наон, вiдомий клiпмейкер, який дебютував у кiно чотири року тому бойовиком “Поцiлунок дракона”. Пiсля дебюту його (за його словами) засипали пропозицiями французькi i американськi студii, проте вiн вибрав проект, який вiдповiдав його амбiцiями, проковтнувши книгу Гранже за два днi.

Iмперiя вовкiв (L’Empire des loups / Империя волков). Трилер. Францiя, 2005. Режисер Крiс Наон. У ролях: Жан Рено, Жослiн Куiврен, Арлi Ховер, Лаура Моранте, Фiлiп Дю Жанеран, Арно Дюлерi, Вiнсент Грасс, Жан-Мiшель Тiнiвеллi.

Молодий полiцейський Поль розслiдуe низку жахливих вбивств в турецькому кварталi Парижу. Намагаючись зрозумiти, хто i навiщо мучить i вбиваe дуже подiбних одна до одноi жiнок, вiн змушений звернутись по допомогу до старого полiцейського з поганою репутацieю. Разом вони переслiдують невловимого вбивцю, не пiдозрюючи, що iх самих переслiдуe загадкове угрупування “Сiрi вовки”.

Стрiчку знято за романом i сценарieм Жана-Крiстофа Гранже, автора “Багрових рiк”. Цього разу вiн змiшав два сюжети, що базуються на його репортажах тих рокiв, коли вiн був журналiстом: перший з них пов’язаний з новими технологiями, за допомогою яких можна манiпулювати людським мозком, другий розповiдав про турецьке злочинне угрупування “Сiрi вовки”. Книгу було написано у 2001-2002 рр.; Гранже запевняe, що 80% фiльму вiдповiдають першоджерелу. Бюджет склав 24 млн. eвро. Режисером виступив Наон, вiдомий клiпмейкер, який дебютував у кiно чотири року тому бойовиком “Поцiлунок дракона”. Пiсля дебюту його (за його словами) засипали пропозицiями французькi i американськi студii, проте вiн вибрав проект, який вiдповiдав його амбiцiями, проковтнувши книгу Гранже за два днi.

Шукаючи актора на роль Поля, режисер переглянув проби 250 претендентiв i зупинив свiй вибiр на Жослiнi Куiвренi, як на акторi, чия харизма могла протистояти Рено. На головну жiночу роль виконавицю довго шукали i у Францii, i за кордоном: Наону була потрiбна або iноземка, або дiвчина з чужорiдним корiнням. Нею стала Арлi Ховер. Жану Рено для ролi Шиффера довелось носити перуку, вчити з репетитором турецькi фрази. Одним з головних персонажiв своei картини режисер вважаe дощ, котрий ллe протягом всього фiльму.

Зйомки проходили в Туреччинi у Каппадокii, яка вважаeться iсторичним мiсцем мешкання “Сiрих вовкiв”. Довелось переписувати цiлi шматки сценарiю, щоб швидше отримати дозвiл на зйомки у потрiбних мiсцях. Через спеку роботу доводилось починати о четвертiй ранку.

Чистильник

Чистильник (Sweepers / Чистильщик). США, 1998. Режисер Дарбi Блек. У ролях: Дольф Лундгрен, Брюс Пейн, Клер Стенсфiлд, Ян Робертс.

Новий канал, вiвторок 2 серпня, 21.30

11-рiчний син сапера Крiстiана Ерiксона (Лундгрен) загинув, пiдiрвавшись на надсекретнiй мiнi, i безутiшний батько нинi спиваeться. Коли у США пiд час терактiв починають використовувати такi самi мiни, спецслужби вирiшують залучити Ерiксона. Герой розкриваe змову негiдникiв, якi налагодили виробництво мiн i iх постачання США… Можна було б не витрачати час на цей серiйний витвiр класу “Б”, якби не можливiсть один раз висловитись на певну тему. Причину, чому саме Лундгрен, згiдно з результатами деяких опитувань, був у 90-х мало не найпопулярнiшим актором у СНД, пояснити важко, але ii, швидше за все, слiд шукати у невмирущiй любовi слов’янських народiв до “Роккi-4”, хiта вiдеосалонiв 80-х, i хрестоматiйного, без жартiв, образу дубового Iвана, створеного м’язистим шведом. Не слiд забувати i другу з двох хоч трохи гiдних уваги робiт велетня – садиста-солдафона з ще одного улюбленця нашоi публiки, “Унiверсального солдата”. I що нам до того, що у США мейнстрiм забув про Лундгрена рокiв десять тому – украiнськi канали продовжуватимуть ставити в прайм-тайм бойовички-близнюки з бiлявим шведом у головнiй ролi, мабуть, ще рокiв двадцять.

Чистильник (Sweepers / Чистильщик). США, 1998. Режисер Дарбi Блек. У ролях: Дольф Лундгрен, Брюс Пейн, Клер Стенсфiлд, Ян Робертс.

Новий канал, вiвторок 2 серпня, 21.30

11-рiчний син сапера Крiстiана Ерiксона (Лундгрен) загинув, пiдiрвавшись на надсекретнiй мiнi, i безутiшний батько нинi спиваeться. Коли у США пiд час терактiв починають використовувати такi самi мiни, спецслужби вирiшують залучити Ерiксона. Герой розкриваe змову негiдникiв, якi налагодили виробництво мiн i iх постачання США… Можна було б не витрачати час на цей серiйний витвiр класу “Б”, якби не можливiсть один раз висловитись на певну тему. Причину, чому саме Лундгрен, згiдно з результатами деяких опитувань, був у 90-х мало не найпопулярнiшим актором у СНД, пояснити важко, але ii, швидше за все, слiд шукати у невмирущiй любовi слов’янських народiв до “Роккi-4”, хiта вiдеосалонiв 80-х, i хрестоматiйного, без жартiв, образу дубового Iвана, створеного м’язистим шведом. Не слiд забувати i другу з двох хоч трохи гiдних уваги робiт велетня – садиста-солдафона з ще одного улюбленця нашоi публiки, “Унiверсального солдата”. I що нам до того, що у США мейнстрiм забув про Лундгрена рокiв десять тому – украiнськi канали продовжуватимуть ставити в прайм-тайм бойовички-близнюки з бiлявим шведом у головнiй ролi, мабуть, ще рокiв двадцять.

Стелс

Ключовi сюжетнi ходи другоi половини фiльму зазвичай переказувати не прийнято, щоб не псувати враження глядачам. Однак “Стелс” – такий випадок, коли втрачати просто нема чого.

Картина починаeться як типовий полiткоректний бойовик. Трiйця головних персонажiв – дiвчина, негр i… бiлий i навiть чоловiк (чому б i нi – на те вона й полiткоректнiсть). Найжвавiший з цiei команди – цьогорiчний лауреат “Оскара” Джеймi Фокс – зникаe з поля зору надто швидко, щоб хоч якось врятувати становище. Джош Лукас вмie i самовпевнено посмiхатись, i швидко бiгати зi зброeю в руках, але i перше, i друге вiн вже демонстрував – вiдповiдно у “Стильнiй штучцi” i “Халку”. Джессiка Бiл… гарна дiвчина, але те, що вона маe щось спiльне з поняттям “актриса”, iй не вдалося довести нi в третьому “Блейдi”, нi тут. Ну то й нiчого, не психологiчну ж драму дивимось – свiжi обличчя, молодi енергiйнi актори, якi знають, що у них все попереду, дивитись можна, все гаразд. Негаразди виникають, як тiльки починаe розвиватись сюжет.

Ключовi сюжетнi ходи другоi половини фiльму зазвичай переказувати не прийнято, щоб не псувати враження глядачам. Однак “Стелс” – такий випадок, коли втрачати просто нема чого.

Картина починаeться як типовий полiткоректний бойовик. Трiйця головних персонажiв – дiвчина, негр i… бiлий i навiть чоловiк (чому б i нi – на те вона й полiткоректнiсть). Найжвавiший з цiei команди – цьогорiчний лауреат “Оскара” Джеймi Фокс – зникаe з поля зору надто швидко, щоб хоч якось врятувати становище. Джош Лукас вмie i самовпевнено посмiхатись, i швидко бiгати зi зброeю в руках, але i перше, i друге вiн вже демонстрував – вiдповiдно у “Стильнiй штучцi” i “Халку”. Джессiка Бiл… гарна дiвчина, але те, що вона маe щось спiльне з поняттям “актриса”, iй не вдалося довести нi в третьому “Блейдi”, нi тут. Ну то й нiчого, не психологiчну ж драму дивимось – свiжi обличчя, молодi енергiйнi актори, якi знають, що у них все попереду, дивитись можна, все гаразд. Негаразди виникають, як тiльки починаe розвиватись сюжет.

З усiх рiзновидiв видовищностi Роб Коен вiддаe перевагу швидкостi. Принаймнi в останнi роки – досить переглянути “Форсаж” чи “Три iкси”. В “Стелс” головним атракцiоном e швидкiснi польоти, причому знято все так, що думати про щось пiд час сеансу просто забороняeться – пропустиш черговий вiраж i не зрозумieш, чому той перемiг, а iнший програв. Але i це не велика проблема – такий собi тренiнг на уважнiсть. Врештi-решт, хто каже, що сучасний прогресивний глядач повинен мати гiршу реакцiю, нiж пiлот за кермом “стелс”? Головною проблемою фiльму e образ ворога.

Щось подiбне було у “Форсажi” того ж Коена: у нього був персонаж позитивний i персонаж колоритний “негативний”, який теж виявлявся непоганим хлопцем. Тому в останню мить у сюжет довелось вводити якихось якудз: вони були потрiбнi стрiчцi, як рибцi парасолька, однак необхiдно було подати хоча б когось, кого можна було б зненавидiти i вбити у фiналi. В “Стелс” ще гiрше. Спочатку маeмо типовий франкенштейнiвський мотив про штучний iнтелект, що збунтувався. Керований ним надсучасний лiтак спiшить у “гарячi точки” приборкувати терористiв, навiть коли у цьому немаe потреби або це пов’язане з жертвами серед мирного населення. Взагалi, легкiсть, з якою американськi пiлоти-супермени у Коена запросто летять бомбити населенi пункти у будь-якiй точцi земного шару, навiть не перевiривши iнформацiю, – це щось. Навiть без штучного iнтелекту це найстрашнiша антиутопiя за останнi роки. Потiм цей розумний лiтак, якого всi називають просто Еддi, спричиняe загибель одного з друзiв-льотчикiв. I через хвилин двадцять екранного часу вiн стаe “напарником” бойового товариша загиблого. Тому що на екранi з’являeться справжнiй жахливий ворог – Пiвнiчна Корея.

Почувши це, перш за все чекаeш появи лялькового Кiм Чен Iра з гоблiнiвського шедевру-агiтки “Загiн Америка”. Замiсть нього починають бiгати якiсь солдатики зi снайперською зброeю, але сутнiсть це не змiнюe. Бо ми ясно бачимо, що Пiвнiчна Корея – це такий ворог, перед лицем якого американський патрiот готовий об’eднатись зi схибленою залiзякою, яка щойно вбила його товариша. I заради перемоги над таким ворогом ця залiзяка може навiть пожертвувати собою – це ж американська залiзяка, чому б й нi! I те, що божевiльний механiзм влаштував ядерний вибух (в Таджикiстанi!), теж подаeться, як невелике горе – ну, посумували трохи, але ж терористи знищенi, а мета виправдовуe засоби! Легкiсть, з якою в “Стелс” кладуть “чужих”, викликаe недоречну ностальгiю – нiби з часiв “Рембо-2” в американському кiно нiчого не змiнилось. Просто “залiзну завiсу” пересунули трохи в iнший бiк, поближче до Сходу.

Контакт

Контакт (Contact / Контакт). США, 1997. Режисер Роберт Земекiс. У ролях: Джодi Фостер, Метью Макконахi, Джеймс Вудс, Джон Херт.

1+1, вiвторок 2 серпня, 00.05

Радiоастроном Еллi Ерроуей (Фостер) приймаe послання з космосу, яке при розшифровцi виявляeться кресленнями чогось на кшталт мiжзоряного корабля. Мiжнародна комiсiя починаe вiдбiр eдиного претендента на полiт, i Еллi опиняeться в числi претендентiв… Непоганий науково-фантастичний трилер, який e екранiзацieю роману Карла Сагана. Чудова гра Фостер частково компенсуe очевиднi недолiки, такi, як сам полiт (калька з “Космiчноi одiссеi” Кубрика) та остання, зайва частина фiльму з самими розмовами. У прокатi США картина зiбрала понад 100 млн. доларiв.

Контакт (Contact / Контакт). США, 1997. Режисер Роберт Земекiс. У ролях: Джодi Фостер, Метью Макконахi, Джеймс Вудс, Джон Херт.

1+1, вiвторок 2 серпня, 00.05

Радiоастроном Еллi Ерроуей (Фостер) приймаe послання з космосу, яке при розшифровцi виявляeться кресленнями чогось на кшталт мiжзоряного корабля. Мiжнародна комiсiя починаe вiдбiр eдиного претендента на полiт, i Еллi опиняeться в числi претендентiв… Непоганий науково-фантастичний трилер, який e екранiзацieю роману Карла Сагана. Чудова гра Фостер частково компенсуe очевиднi недолiки, такi, як сам полiт (калька з “Космiчноi одiссеi” Кубрика) та остання, зайва частина фiльму з самими розмовами. У прокатi США картина зiбрала понад 100 млн. доларiв.